-
1 zeznanie
-
2 relacja
ж1. звіт, повідомлення, показання;2. співвідношення; зв'язок; реляція;3. маршрут (зал.) -
3 składać
1. складати;2. збирати;3. монтувати;4. вносити, складати;5. поздоровляти;6. свідчити; składać zeznania: давати показання;7. набирати (полігр.) -
4 świadjjek
ч1. свідок, очевидець; спостерігач; сучасник;2. свідок (юрид.); zeznania świadjjeków: показання свідків; ▼ świadjjek koronny: головний свідок; ▼ Świadkowie Jehowy: свідки Єгови (реліг.) -
5 wskazanie
c1. показання;2. рекомендація, вказівка -
6 zeznać
посвідчити, дати показання -
7 zeznanie
c показання, свідчення -
8 zeznawać
свідчити, давати показання
См. также в других словарях:
показання — я, с. 1) Дія за знач. показати 1), 3 8). 2) перев. мн., юр. Усний або письмовий виклад обставин якої небудь справи. 3) перев. мн. Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування певними ліками. 4) перев. мн. Дані вимірювальних приладів… … Український тлумачний словник
показання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
манометр — а, ч. 1) Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. •• Вантажопоршне/вий мано/метр манометр, у якому вимірюваний тиск врівноважується вагою поршня з вантажоприймальним пристроєм та вантажем. Диференці/йний мано/метр… … Український тлумачний словник
вказівник — (указівни/к), а/, ч. 1) У вимірювальній техніці – частина чи елемент показувального пристрою у вигляді стрілки, променя, які відносно позначок шкали визначають показання приладу. 2) Посилання, адреса зв язку. 3) У системах обробки інформації –… … Український тлумачний словник
зашкалитися — литься, док.; зашка/люватися, юється, недок., спец., розм. Дати (давати) показання, що перевищують граничну позначку шкали (про вимірювальні, реєстраційні прилади) … Український тлумачний словник
знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… … Український тлумачний словник
посвідник — а, ч., юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
протипоказання — я, с. 1) Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків. || Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання … Український тлумачний словник
самопис — а, ч. Пристрій, який автоматично записує показання приладу … Український тлумачний словник
самореєструючий — а, е, спец. Який автоматично реєструє свої показання … Український тлумачний словник