позивати

См. также в других словарях:

• позивати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким небудь. •• Позива/ти в суд (до су/ду) подавати до суду позов на кого небудь. Позива/ти на суд викликати до суду,… …   Український тлумачний словник

• позивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• позивання — я, с. Дія за знач. позивати і позиватися …   Український тлумачний словник

• суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… …   Український тлумачний словник

• судитися — 1) (вести судову справу з кимсь), тягатися, позивати(ся), правуватися 2) (кому чому й з інфін. унаслідок обставин якихось дій, подій тощо ставати неминучим у чиємусь житті), випадати на долю …   Словник синонімів української мови

• випозивати — дієслово доконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

• кликати — кличу, кличеш, Пр. Кликати, позивати когось. Кличкы коня были такы: 1. білий, лого, 2. гнядий, дого, 3. карий, рого, 4. каштан, тана, 5. куций, цого, 6. сивий, вого, 7. чорний, ного, 8. мерин, рина …   Словник лемківскої говірки