позаочний

См. также в других словарях:

• позаочний — а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується; заочний …   Український тлумачний словник

• позаочний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• позаочно — Присл. до позаочний …   Український тлумачний словник