-
1 подучать
и подучивать подучить1) кого чему (учить) - підучувати, підучити и підовчити, (о мн.) попідучувати кого чого. [Попідучував учнів української мови];2) что (учить на память) - підучувати, підучити, підовчити, завчати, завчити, (о мн.) попідучувати, позавчати чого, що (напр., вірша, лекцію, пісень, мов). -чить немецкий язык - підучити німецької мови;3) кого на что (подущать) - навчати, навчити, направляти, направити, (о мн.) понавчати кого на що; см. Подстрекать, Подущать. Дурака на всё -чишь - дурня на все направиш (навчиш). Подученный - підучений, підовчений; навчений, направлений. -ный кем на что - навчений від кого на що.* * *см. подучивать 2) -
2 подучать
несовер. разг. падвучваць, падгаворваць -
3 подучать(ся)
ρ.δ. (απλ.) βλ. подучить(ся). -
4 подучать
несов. см. подучить -
5 подущать
подустить кого на что (подучать) наущати, наустити, призводити, призвести кого на що (кого що робити), навчати, навчити, направляти, направити кого на що. См. Подучать 3. [Дмитрик наустив Варку (Кон.). Вони мене на це призводили (Звин.)].* * *несов.; сов. - подуст`итьпідмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; науща́ти, наусти́ти -
6 налаживать
наладить1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];3) настроєний, понастроюваний;4) навчений.* * *несов.; сов. - нал`адить1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш\налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)
-
7 научать
научить1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).* * *несов.; сов. - науч`ить(чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому)
См. также в других словарях:
подучать — См. научать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. подучать см … Словарь синонимов
Подучать — несов. перех. разг. то же, что подучивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
подучать — подуч ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
подучать — ПОДУЧАТЬ, ПОДУЧАТЬСЯ; ПОДУЧИВАНИЕ; ПОДУЧИВАТЬ см. Подучить … Энциклопедический словарь
подучать — I поду/чать = подуча/ться, поду/чивание, поду/чивать= поду/чивание, поду/чивать; см. подучить II подуча/ть см. подучить; аю, аешь; нсв.; устар … Словарь многих выражений
подучать(ся) — под/уч/а/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
ПОДУЧИВАТЬ — или подучать, подучить кого, научить под рукою, негласно или тайно наставить; подсказывать что делать, что говорить; наставлять; поджигать, подстрекать, подущать. Если учить от устить, передавать что устно, говорить, наставлять, то подучать,… … Толковый словарь Даля
возбуждать — Волновать, агитировать; вызывать, побуждать, приглашать, подговаривать, подбивать, подгонять, поджигать, подзадоривать, раззадоривать, подстрекать, толкать, подталкивать, наталкивать, подучать, подущать, мутить, наущать, настраивать, натравлять,… … Словарь синонимов
научать — Наущать, подучать, подущать, подбивать, подговаривать; внушать, догадать, надоумить. Ср. . См. внушать, выучить, учить (кого)... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. научать… … Словарь синонимов
подстрекатель — I. ПОДСТРЕКАТЕЛЬ ПОДСТРЕКАТЕЛЬ1, книжн. инспиратор, разг. баламут, разг. смутьян, разг. сниж. заводила, разг. сниж. подговорщик ПОДСТРЕКАТЕЛЬСТВО, книжн. инспирация, книжн., несов. и сов. инспирирование, устар. наущение, разг. сниж.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Драгомиров, Михаил Иванович — генерал адъютант, генерал от инфантерии. Род. в 1830 г.; воспитание получил в дворянском полку и военной академии. Служил в генеральном штабе, был профессором тактики в военной академии. В войну 1877 78 гг. командовал 14 й пехотной дивизией,… … Большая биографическая энциклопедия