подути

См. также в других словарях:

• подути — подму/, подме/ш і поду/ю, поду/єш; мин. ч. поду/в, ду/ла, ду/ло; мн. поду/ли; наказ. сп. подми/, подмі/м[о], подмі/ть; і розм. поду/нути, ну, неш, док. 1) Почати дути (у 1 знач.); повіяти. || безос. 2) Випустити з рота сильний струмінь повітря;… …   Український тлумачний словник

• подути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• подунути — див. подути …   Український тлумачний словник

• понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… …   Український тлумачний словник

• понестися — су/ся, се/шся, док. 1) Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку. || Піти швидкою, нестримною ходою, побігти. || Пуститися у швидкий танок. || Почати переміщатися силою вітру, течії. || у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти. || перен.… …   Український тлумачний словник

• постудити — студжу/, сту/диш, док., розм. Подути, подмухати (звичайно на щось гаряче, розпечене тощо) …   Український тлумачний словник

• потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… …   Український тлумачний словник

• пудом — (пудами) іде робота: блискавкою, дуже швидко; пудом подути кудись: блискавкою кудись погнати [V] …   Толковый украинский словарь

• обдути — 1 дієслово доконаного виду роздути безос. обдути 2 дієслово доконаного виду обдати подувом; подути на щось …   Орфографічний словник української мови

• постудити — дієслово доконаного виду подути, подмухати на щось гаряче розм …   Орфографічний словник української мови