-
1 побуждать
побудить кого к чему спонукувати и спонукати, спонукати, підгонити, підігнати, підбуджувати, підбудити. примушувати, примусити, змушувати, змусити, призводити, призвести, поривати, порвати, підіймати, підняти, порушати и -рушувати, порушути, зрушати и зрушувати, зрушити, подвигати, подвигнути; (склонять) підохочувати, підохотити, підраджувати, підрадити, (воспламенять) запалювати, запалити кого до чого и на що. [Підгонюй його військо до походу (Куліш). Шевченкове слово пориває й досі до боротьби за світ і волю (Грінч.). Напевне тебе хтось призводив красти. Як тебе сумління порушило отак зробити? Не знаю, що мене підрадило вкрасти]. Какие причины -дили вас к преступлению? - які причини спонукали (призвели) вас до проступства, зрушили (порушили, підняли) вас на проступство (злочинство)? Что -дило вас оставить службу? - що спонукало (примусило) вас покинути працю? -ди его чем-нибудь заняться делом - піджени (поруш, підохоть) його чим-небудь узятися до діла. Это обстоятельство - дило меня ускорить свой отъезд - ця обставина підігнала (примусила, змусила) мене прискорити свій від'їзд. Побуждаемый - спонукуваний, підгонений, підохочуваний. Побуждённый к чему - спонуканий, змушений, призведений до чого.* * *несов.; сов. - побуд`итьспонука́ти и спону́кувати, спонука́ти; ( активизировать) підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти, подвига́ти, подви́гнути
См. также в других словарях:
подвигати — ПОДВИ|ГАТИ1 (9*), ЖОУ, ЖЕТЬ гл. 1.Выступать, ополчаться на когол. Перен.: Како прочеѥ подвижете на мѧ ѡстраще||наго. и ˫азыки нудите. и буѥсловите. (κινεῖσϑε) ФСт XIV/XV, 54б–в. 2. Побуждать, склонять к чемул., к совершению чегол.: видѣньѥ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подвигати — аю, аєш, док., розм. 1) перех. Двигати що небудь якийсь час. 2) неперех., чим. Ворушити чим небудь якийсь час; поворушити. Подвигати ногами … Український тлумачний словник
подвигати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
подвигати — натхняць … Старабеларускі лексікон
ПОДВИГ — 1. В историческом развитии словаря русского литературного языка происходили сложные процессы взаимодействия, сцепления и переплетения народных восточнославянских слов и выражений с древнеславянскими (южнославянскими) или церковнославянскими. Вот… … История слов
неоправьданъ — (1*) пр. Обиженный: аще ли мьнѥ •л҃• лѣтъ бысть къто. или бѹдеть отъ нихъ невѣриѥ. подобаѥть гл҃ющиимъ неоправь даномъ быти о тѣхъ подвигати отъ събора епархиискааго. (ἠδικῆσϑαι) КЕ XII, 50б. Ср. оправьданъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
