погладити

См. также в других словарях:

• Погладити — растереть, выровнять …   Краткий церковнославянский словарь

• погладити — ПОГЛА|ДИТИ (2*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Изгладить, стереть: Ни на воскъ можеши исписати, не погладивше ѡбразы прѣ(д)лежащихъ, ни въ дꙊшѹ въложити б҃ественыхъ догматъ, древнѧго ѡбыча˫а не ѿгнавъше. (μὴ προκαταλεοναντα) Пч н. XV (1), 115 об.; || перен.: и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• погладити — джу, диш, док., перех. 1) Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого небудь. || Провести долонею, рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що небудь. || Проводячи долонею, рукою, пальцями, приголубити, попестити кого , що небудь. 2)… …   Український тлумачний словник

• погладити — [погла/диетие] а/джу, диеш; нак. а/д , а/д теи …   Орфоепічний словник української мови

• погладити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• погласкати — погладити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• погладжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погладити …   Український тлумачний словник

• потріпати — I потріп ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех. Тріпати, шарпати якийсь час. || Завдати шкоди (про бурю, шторм). || безос. || перен. Завдати втрат під час бойових дій. || перен. Знесилити, знервувати тяжкими переживаннями, випробуваннями і т.… …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки

• погласкати — ласкам, каш, Ол. Погладити рукою …   Словник лемківскої говірки

• пригласкати — ласкам, каш, Вр. Погладити рукою, пригладити …   Словник лемківскої говірки