-
1 повітовий
-
2 повітовий
уе́здный -
3 повітовий
powitowyjприкм. -
4 повітком
-у( повітовий комітет) ист. уездко́м ( уездный комитет) -
5 powiatowy
повітовий -
6 powiatowy
[повятови]adj -
7 всесвітня історія
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.С. Кримський -
8 market
n2. торгівля3. ком. ринкова ціна (тж market price)- active market пожвавлена торгівля- buyer's market кон'юнктура ринку, вигідна для покупця- common market спільний ринок- dull market млява торгівля- foreign markets закордонні ринки- home market внутрішній ринок- labour market ринок праці- market condition кон'юнктура/ стан ринку- overseas markets закордонні/ заморські ринки- regional consumer markets регіональні ринки споживачів- world market світовий ринок- world news market світовий ринок новин- to corner the market тимчасово монополізувати ринок- to engross the market скуповувати товари для перепродажу їх за вищою ціною- to flood the world news market with information наповнити світовий ринок новин якимись повідомленнями- to play the market спекулювати на біржі- to raise the market підняти ціни- to ring the market штучно завищувати або занижувати ціни або курси- to undercut the domestic market завдати збитків внутрішньому ринку- at the market price за ринковою ціною- Common Market спільний ринок- the cotton market is firm ціни на бавовну тримаються твердо- the market fell ціни впали- the market rose ціни піднялись -
9 дух
ДУХ - потенціал творчої активності, того переходу від стану речей до стану ідей (і навпаки), що постійно здійснюється всередині діяльності. Д. характеризує самоздійснення суб'єкта, його здатність відтворювати себе у предметному світі (зокрема культури) та розпредмечувати цей світ через творчу особистість. Як єдність процесів творчого опредметнення та розпредметнення Д. виступає в об'єктивній та суб'єктивній формі С. уб'єктивний Д. - це інтегральне самовизначення людського "Я" як ідеального буття, "внутрішнього світу", мислячої самосвідомості. Суб'єктивний Д. визначається через зростання у суб'єкті "безконечної персони" (Гегель) як результату перенесення зовнішнього універсуму у внутрішній світ особистості. Об'єктивний Д., навпаки, є пов'язаним із зворотним процесом опредметнення внутрішніх станів, тобто виходу за межі ідеальності у предметне буття, з прагненням суб'єкта до самореалізації як окремого культурного світу. Об'єктивний Д. постає у вигляді інтерсуб'єктивного колективного досвіду усіх різновидів суб'єктоб'єктної взаємодії, яка притаманна історичному процесу формоутворення олюдненого буття. Саме таке буття і здатне до інтеріоризації у "внутрішнє буття" суб'єкта. Отже, суб'єктивний та об'єктивний Д. виступають в органічній єдності. Взаємопов'язаність об'єктивного та суб'єктивного у складі Д. проявляється, зокрема, в тому, що він маніфестується через рольові структури діяльності суб ' єкта та символічні витвори буття, що потребують індивідуальної розшифровки. В цьому відношенні Д. виступає трансформаційним процесом взаємопереходів суб'єктивного та об'єктивного, універсального та індивідуального, формоутворення та змістонаповнення. До атрибутів Д. належать: 1) активність як самотворча діяльність на перетині буттєвості та свідомості; 2) безконечність, тобто здатність до трансценденції, виходу з себе у все вищі ціннісні сфери, до перетину усіх кордонів; здатність, що репрезентується невичерпними можливостями творчості та розуму суб'єкта; 3) свобода як самодіяльність, як необмеженість самовідтворення, виявів проективних сфер свого здійснення, шляхів затвердження своєї буттєвості; 4) абсолютність як самоцінність та властивість самовизначення своїх предикатів, як неодмінного джерела усіх форм перетворення існуючого; 5) самосвідомість у вигляді саморефлексивного мислення та самопокладання смислу. Як філософська категорія Д. є наскрізною проблемою усієї історії філософії. У Платона, який уперше розгорнув цю проблему в систематичній формі, Д. це "світова душа", котра, будучи дотичною до істини та вічних ідей (ейдосів), об'єднує через гармонію і красу життєвий статус розуму та тілесність речей, виступає принципом саморуху. В давньогрецьк. філософії Д. трактувався не як надприродна сутність, а у складі буття і визначався чи то як "пневма" (життєва сила, або, навіть, "тонка" матерія на зразок повітря), чи як "нус" (інтелектуальне начало). Так, у ' стоїків Д. водночас і тілесний початок, і мудрість, здатність жити відповідно до Логосу світу. Тільки з Плотина починається спіритуалізація Д., яка набуває чіткого виразу у Філона Александрійського, котрий ототожнював Д. з Логосом, Софією, духовним життям. У християнстві Д. розглядався як третя іпостась Трійці ("Святий Дух"), що втілює творчу, породжуючу силу Бога-Отця і Бога-Сина. Земним місцеперебуванням цього Д. є церква та душі праведників В. ідповідним чином патристика (Августин Блаженний) та томізм (Тома Аквінськиїї) перетлумачують тезу Аристотеля про Д. як вищий інтелектуальний регістр душі. В Україні, яків інших європейських країнах, релігійне розуміння Д. розвивалось у руслі християнської антропології (Могила, Прокопович, Яворський, Туптало, Кониський та ін.). Д. розглядався як істина душі та вища цінність. Сковорода пов'язує його з "внутрішньою людиною", що має богоподібну природу, та особливим, "третім" символічним світом біблійних архетипів вічності, краси, абсолюту. Масштабне вчення про Д. втілене у системі Гегеля Д. ля нього Д. - це світовий розум, котрий в своєму діалектичному розвитку за принципом тріади (теза, антитеза, синтеза) проходить фази чистих логічних сутностей, природи (як свого інобуття) та історії і усвідомлює себе як абсолют (абсолютну ідею чи абсолютне знання). В цьому розвитку Д. визначається як "для-себе-буття" чи свобода. Вчення про Д. розвивалось Марксом. Ідучи за Гегелем, він співставляє Д. та працю як дві діалектично пов'язані протилежності, в яких праця виступає як позитивна діяльність, що оречевлюється в її результатах, а Д. - як сила негації. Останнє означає у гегелівській традиції те, що "Я" принципово не згасає в жодному результаті, а використовує його як поштовх до подальшого розвитку, тобто предметне буття є для Д. стартовою підставою, передумовою руху. Отже, "первинність" буття є тут позитивно діалектичним моментом творчої негації Д. Розуміння Д. як вільної, творчої сили, що не оречевлюється, а лише символізується у бутті, розвинуте в XX ст Б. ердяєвим. Він визначає Д. як творчість, що є подоланням небуття та втіленням свободи. В такій якості Д. виступає як смисл буття суб'єкта, що розкривається в особистісному існуванні людини. Д., за Бердяєвим, є поєднанням божественної природи з людиною. Аксіологічна позиція в розумінні Д. як найвищої цінності, що розкривається в історичному бутті, відстоювалась Дильтеєм та Віндельбандом. Проти віталістичного тлумачення Д. як інтелектуально паразитичного породження життєвого процесу, котре сковує душу (Клагес, Лессинг, Фробеніус) виступали Гартман, Шелер, Ясперс, для яких Д. маніфестує сходження суб'єкта через символ до вищих щаблів адекватного існування людини О. соблива, але соціально важлива лінія в аналізі Д. була пов'язана з проблемою духовних передумов національного життя. Історично тема національного Д. найбільш виразно формулюється Гердером, який вбачав в ньому носія базисних культурних форм нації та її мовної свідомості. Надалі проблема національного Д. розвивалась в зв'язку з філософією мови (Гумбольдт), філософією історії (Фіхте) та філософією культури (Шпенглер). В Україні проблема національного Д. розроблялась кирило-мефодіївцями (Костомаров, Куліш, Білозерський) під кутом зору народної свідомості, православ'я, укр. ідеї в контексті слов'янської культури. У складі питань державотворення аналіз національного Д. здійснювався в працях Донцова та Липинського. В культурно-історичному аспекті проблема національного Д. досліджувалась Чижевським. В сучасній літературі під поняттям національного Д. мається на увазі інтегральне виявлення духовних ресурсів ствердження нації як суб'єкта світової історії. Ці ресурси визначаються самосвідомістю народу, його світосприйняттям, віруваннями, ментальністю культури та соціальною пам'яттю традицій. Отже, проблема Д. виходить за межі чисто академічного інтересу і має значення не тільки в історико-філософському, а й світоглядно-соціальному ракурсі.С. Кримський -
10 закон і хаос
ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).В. Кизима -
11 international
міжнародний; інтернаціональнийInternational Arbitration Tribunal — ( of the International Chamber of Commerce) Міжнародний арбітражний суд ( Міжнародної торгівельної палати)
International Bank for Reconstruction and Development — Міжнародний банк реконструкції і розвитку (скор. МБРР)
International Center for Settlement of Investment Disputes — Міжнародний центр з вирішення інвестиційних спорів
International Convention against Recruitment, Use, Financing and Training of Mercenaries — Міжнародна конвенція про заборону вербування, використання, фінансування і підготовки найманців
International Convention for the Prevention of Pollution from Ships — Міжнародна конвенція з попередження забруднення плавальними засобами (1978 р.)
International Convention on the Prohibition of the Manufacture and Testing of Chemical Weapons — Міжнародна конвенція про заборону виробництва і випробування хімічної зброї
International Covenant on Civil and Political Rights — Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights — Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права
International Criminal Police Organization — Міжнародна організація кримінальної поліції (скор. МОКП)
international criminal register — міжнародний кримінальний реєстр; міжнародний кримінальний реєстр злочинців і злочинів
International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia — Міжнародний кримінальний суд по колишній Югославії
International Day against Drug Abuse and Traffickng — Міжнародний день проти вживання і торгівлі наркотиками ( 26 червня)
international investigation of the crimes of an aggressor — міжнародне розслідування злочинів агресора
international judicial assistance — міжнародна правова ( судова) допомога
International Regulations for Preventing Collisions at Sea — Міжнародні правила з попередження зіткнень на морі
- international adjudicationInternational Tribunal for the Prosecution of War Crimes — Міжнародний трибунал з переслідування військових злочинів
- international administration
- international affairs
- international air carriage
- international air law
- international air route
- international airport
- international application
- international arbitration
- international arena
- international arrest warrant
- international authority
- international aviation
- international bank
- international bids
- international body
- international bribery
- international carriage
- international certificate
- international check
- international cheque
- international civil aviation
- international civil servant
- international code of conduct
- international commission
- international committee
- international community
- international conference
- international conflict
- international conspiracy
- international contract
- international control
- international control organ
- international convention
- international conventional law
- international cooperation
- international copyright
- International Court of Justice
- international courtesy
- international crime
- international criminal law
- international criminal
- international custom
- international customary law
- international delinquency
- international design
- international dispute
- international divorce
- international drug trafficking
- international engagement
- international entity
- international espionage
- international expert
- international extradition
- international fluvial law
- international forum
- international gangster
- international gangsterism
- international isolation
- international judicial organ
- international jurisprudence
- international jurist
- international language
- international law
- International Law Association
- international law code
- International Law Commission
- international law enforcement
- international law of the sea
- international lawyer
- international legal
- international legal capacity
- international legal concept
- international legal issue
- international legal practice
- international legal relations
- international legislature
- international licensing
- international mafia
- international market
- international marriage
- international monetary base
- International Monetary Fund
- international monetary law
- international monetary system
- international navigation
- international norm
- international obligation
- international order
- international organ
- international organization
- international penal law
- international person
- international personality
- international prestige
- international public law
- international registration
- international reputation
- international responsibility
- international rules in force
- international salute
- international sanctions
- international scandal
- international scene
- international sea area
- international sea-bed area
- international security
- international standard
- international status
- international stream
- international tax law
- international team of experts
- international tensions
- international tension
- international terrorism
- international terrorist
- International Tracing Service
- international trade
- international trade in cocaine
- international traffic
- international traffic in arms
- international transaction
- international treaty law
- international tribunal
- international trusteeship
- international underworld
- international union
- international usage
- international waters
- International Women's Day -
12 олівець
чpencil, lead pencil; ( кольоровий без дерев'яної оправи) crayon; ( хімічний) ink pencil, indelible pencilхімічний олівець — copying pencil, indelible pencil, ink-pencil
чорнильний олівець — copying/indelible pencil
-
13 ці
ЦІ (кит. - пар, повітря, ефір, подих, енергія, матерія) - одна з основних категорій кит. філософії, яка визначає ідею духовно-матеріальної субстанції з енергетичними та вітальними властивостями. Ц. - первісна матерія, що перебуває в хаотичній суміші елементів на першому етапі розвитку Всесвіту. Надалі, через дотримання світового "принципу" (лі) або "шляху" (дао), під впливом космічних сил (інь та ян) і "п'яти елементів" (у сін), Ц. заповнює собою "тьму речей". Про Ц. вперше згадується у текстах "Промови царств" (VIII ст. до н.е). Систематичне вчення про Ц. викладено в "Гуань-цзи" (IV - III ст. до н. е.), де Ц. тлумачиться як першочастки, що заповнюють світовий простір, а також як найдосконаліші витончені частки - цзін Ц., які створюють нематеріальну субстанцію людини. В "Чжуан-цзи" процес творення світоустрою подано як згущення та розрідження Ц. (синоніми життя та смерті). В XIX - XX ст. Янь Фу, Фен Юлань здійснили спробу співвіднести поняття Ц. з категоріальним апаратом західної філософії.А. Усик
См. также в других словарях:
повітовий — Повітовий: Повітові ради: повітові самоврядування, в яких вирішальний голос мала польська шляхта [47] маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині… … Толковый украинский словарь
повітовий — а, е, іст. 1) Прикм. до повіт. Повітовий актив. •• Повіто/ві учи/лища неповні середні школи дореволюційної Росії. || Признач. для обслуговування повіту. || Який живе в повіті. ** Повіто/ве мі/сто адміністративний центр повіту. 2) Провінціальний,… … Український тлумачний словник
повітовий — прикметник іст … Орфографічний словник української мови
повітком — у, ч. Повітовий комітет … Український тлумачний словник
світовий — I а/, е/. 1) розм. Прикм. до світ I 1). 2) Стос. до світу (див. світ I 2)). || Який буває на світанку. •• Від світово/ї зорі/ до вечі/рньої з раннього ранку до пізнього вечора. До зорі/ світово/ї до сходу сонця … Український тлумачний словник
криптобатолітовий — криптобатолитовый cryptobatholithic kryptobatholithisch – який пов’язують з невиявленим магматичним джерелом (про мінеральний комплекс) … Гірничий енциклопедичний словник
староство — повітова управа в колишній Австрії [ IV,V,IX] повітовий уряд [I] … Толковый украинский словарь
циркуловий — повітовий [XIX] Одержавши сей патент, губернатор Стадіон зараз видав циркуляр д. 28 цвітня і велів циркуловим урядам якнайшвидше оголосити знесення панщини по всім краю [XIX] … Толковый украинский словарь
маршалок — Маршалок: виборна особа у поміщицькому самоврядуванні; предводитель дворянства, голова сейму [44 2] голова повітової ради або сейму в колишній Австрії [IX] голова повітової ради в цісарській Австро Угорщині [23] предводитель дворянства, польської … Толковый украинский словарь
виділ — Виділ: (товариства): рада, управа [VII] відділ, комітет, правління [36;47] правління, бюро, комітет [29] правління, президія, бюро, комітет [53] управа, рада [33;21;IV,VI] виділ повітовий: найвища виконавча влада в повіті колишньої Австро… … Толковый украинский словарь
краєвий — маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині за часів Австро Угорщини [II] … Толковый украинский словарь