повідводити

См. также в других словарях:

• повідводити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• повідводити — джу, диш, док., перех. 1) Відвести куди небудь усіх чи багатьох. 2) Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

• поодв... — див. повідв...; напр.: поодверта/ти, поодво/дити і т. ін. див. повідвертати, повідводити і т. ін …   Український тлумачний словник

• по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки

• піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

• знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… …   Український тлумачний словник

• скидати — I скид ати і рідко іскида/ти, а/ю, а/єш, недок., ски/нути, і рідко іски/нути, ну, неш, док. 1) перех. Кидати кого , що небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого , що небудь звідкись. || безос. || Висаджувати кого небудь або викидати щось із… …   Український тлумачний словник

• здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… …   Український тлумачний словник

• підносити — о/шу, о/сиш, недок., піднести/, су/, се/ш, док.; мин. ч. підні/с, несла/, несло/; перех. 1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи. 2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що небудь до когось …   Український тлумачний словник

• погляд — у, ч. 1) Спрямованість, скерованість зору на кого , що небудь. || Вираз очей, манера дивитися. Відводити погляд. Зустрічатися поглядом. 2) Думка, судження про що небудь. || тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання. •• З… …   Український тлумачний словник

• розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… …   Український тлумачний словник