-
1 повстати
= повставати II -
2 повстати
см. повставати II -
3 повстати
powstatyдієсл. -
4 повставати
I1) ( про багатьох) to get up, to stand up, to ariseII = повстати(проти когось, на когось) to rise (against, on); ( піднімати повстання) to rise ( in revolt), to rise in rebellion ( against), to revolt, to rebel ( against), to uprise -
5 доля
ДОЛЯ - поняття-міфологема, що позначає історично першу (міфологічну в своїй основі) форму осягнення детермінованості людського буття. На відміну від інших форм такого осягнення (ідея промислу Божого в релігії, ідея необхідності в науці), Д. осмислюється як така, що не піддається ані пізнанню, ані будь-якій зміні. Б можна лише вгадати чи відгадати (ворожіння, пророкування тощо). Д. "дається" і "задається" людині чи цілому народові, і її не можна "обійти", а тільки повстати проти неї або скоритися їй. За висловом Максимовича, головною темою укр. народної пісні є "боротьба духу з долею". Філософський аспект Д. розглядає Потебня ("Про долю і споріднених з нею істот"), співставляючи розуміння Д. як "уособлення" та "міфічної подоби" К. рім того, він розкриває своєрідність національних контекстів тлумачення Д. у різних народів, докладно зупиняється на особливостях розуміння Д. в укр. народній творчості, зокрема пісенній.
См. также в других словарях:
повстати — див. повставати … Український тлумачний словник
повстати — див. повставати … Словник синонімів української мови
повстати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повсталий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до повстати. 2) у знач. прикм. Який піднявся на боротьбу, підняв повстання. Повсталий люд. || у знач. ім. повста/лий, лого, ч. Той, хто піднявся на боротьбу, підняв повстання … Український тлумачний словник
повставати — I = повстати (піднімати повстання, починати боротьбу з кимсь / чимсь, проти когось / чогось), у[в]ставати, у[в]стати, підніматися, підійматися, піднятися, підійнятися, підводитися, підвестися Пор. бунтувати II ▶ див. виникати I, протидіяти … Словник синонімів української мови
