поводар

См. также в других словарях:

• поводар — я/, ч. Те саме, що поводир …   Український тлумачний словник

• поводар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• поводарка — и. Жін. до поводар …   Український тлумачний словник

• поводир — (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), поводар, поводата[о]р, повожатий, старчовід …   Словник синонімів української мови