-
1 повбиватися
I страд. з.повбива́тьсяIIпоги́бнуть -
2 наживать
нажить1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.* * *несов.; сов. - наж`итьнажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти\наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога
\наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)
-
3 оперяться
-риться в колодочки, палки, пір'я вбиватися, вбитися, (о мног.) повбиватися, (сов.) оперитися, опернатіти. [Курчата саме в колодочки вбиваються. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара, й корова, й овечата (Волч. п.)].* * *несов.; сов. - опер`итьсяоперя́тися, опери́тися; ( покрываться перьями) укрива́тися пі́р'ям, укри́тися пі́р'ям, вбива́тися в пі́р'я, вби́тися в пі́р'я (в коло́дочки) -
4 поопериться
в пір'я, в колодочки, в палки повбиватися, попернатіти. Срв. Оперяться.* * *[тро́хи] опери́тися, [тро́хи] укри́тися пі́р'ям, у пі́р'я (у колодочки́) вби́тися (повбива́тися)
См. также в других словарях:
повбиватися — I а/ються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все чи багато чого небудь). II а/ємося, а/єтеся, док. 1) Розбитися насмерть; убитися (про всіх чи багатьох). 2) Позбутися життя, воюючи, б ючися з ким небудь (про всіх чи… … Український тлумачний словник
повбиватися — 1 дієслово доконаного виду позаглиблюватися внаслідок ударяння повбиватися 2 дієслово доконаного виду погинути … Орфографічний словник української мови