-
1 побігти
1) to run away ( off)2) ( почати бігти) to break into a run, to start running -
2 побігти
побежа́ть; ( быстро пойти и возвратиться) сбе́гать; ( помчаться) понести́сь; ( о жидкостях) поте́чь, поли́ться -
3 побігти
бегчы -
4 майнути
1) ( махнути) to wave2) ( мигнути) to flash, to gleam, to appear for a moment3) ( про час) to fly by4) ( швидко побігти) to dart, to run, to rush, to dash
См. также в других словарях:
побігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побігти — [поуб’і/гтие] поб іжу/, поб іжи/ш, поб іжиемо/, поб іжиете/; нак. поб іжи/, поб іж і/т … Орфоепічний словник української мови
побігти — біжу/, біжи/ш, док. 1) Почати бігти в якому небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому небудь напрямку. ||… … Український тлумачний словник
побігти — 1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути … Словник синонімів української мови
полинути — ну, неш, док., поет. 1) Легко, плавно полетіти (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватись у просторі (про літаки, ракети і т. ін.). 2) Легко, плавно попливти. || Почати текти. 3) Поїхати, піти, побігти куди небудь. ||… … Український тлумачний словник
метнутися — ну/ся, не/шся, док. 1) Однокр. до метатися 1), 2). 2) до кого – чого, за чим, куди, звідки і без додатка. Швидко попрямувати, побігти; кинутися (у 1 знач.). || по чому. За короткий час побувати в кількох місцях; оббігти щось хутко. || з інфін.… … Український тлумачний словник
перхнути — ну/, не/ш, док., діал. 1) Побігти. 2) Набігти, наїхати … Український тлумачний словник
погнати — пожену/, пожене/ш, док. 1) перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди небудь. || розм. Спрямувати рух чого небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром,… … Український тлумачний словник
сипнути — I с ипнути ну, неш, недок. Ставати, робитися сиплим; починати сипіти. II сипн ути ну/, не/ш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до сипати 1), 4), 6 8). || безос. 2) неперех. Раптово, із силою посипатися; почати інтенсивно падати (про що небудь… … Український тлумачний словник
гайнути — ну/, не/ш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути … Український тлумачний словник
дрегнути — ну/, не/ш, док., діал. Швидко, прудко побігти … Український тлумачний словник
