-
1 побурілий
побуре́лый, побуре́вший
См. также в других словарях:
побурілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
побурілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до побуріти. 2) у знач. прикм. Який став, зробився бурим … Український тлумачний словник
побурілість — лості, ж. Стан і властивість за знач. побурілий … Український тлумачний словник
