-
1 собрат
побрати́м, побрати́мець, -мця, співбра́т; ( товарищ) това́риш -
2 побратим
побратим, побратан.* * *побрати́м, побрати́мець, -мця -
3 город
m (29; pl. e., N а) Stadt f; город-герой m, город-сад m, город-спутник m Helden-, Garten-, Trabantenstadt f; за город aufs Land, ins Grüne; за городом im Grünen* * *го́род m (pl. e., N -а́) Stadt f;го́род-геро́й m, го́род-сад m, го́род-спу́тник m Helden-, Garten-, Trabantenstadt f;за́ го́род aufs Land, ins Grüne;за́ го́родом im Grünen* * *го́род<-а>м Stadt fго́род-миллионе́р Millionenstadt fго́род-спу́тник Trabantenstadt fго́род-побрати́м Partnerstadt fза́ го́род aufs Land, ins Grüne* * *n1) gener. Stadt2) brit.engl. City (с населением свыше пяти тысяч человек; США) -
4 город-побратим
-
5 побратим
мгорода-побрати́мы — kardeş şehirler
-
6 город
город м η πόλη, η πολιτεία \города-побратимы οι αδελφοποιη μένες πόλες \город-герой η πόλη ηρωίδα за городом στην εξοχή στην ύπαιθρο* * *мη πόλη, η πολιτείαго́рода́-побрати́мы — οι αδελφοποιημένες πόλες
го́род-геро́й — η πόλη ηρωίδα
за́ городом — στην εξοχή; στην ύπαιθρο
-
7 побратим
м. уст.2) прост. ( друг) amigo fraternal••города́-побрати́мы — cuidades hermanadas
* * *nobs. (äðóã) amigo fraternal, hermano adoptivo -
8 брудершафт
побратимство. Выпить на б. - випити на побратимство (на «ти»).* * *побрати́мствопить, вы́пить [на] \брудершафт — пи́ти, ви́пити [на] бруде́ршафт
-
9 взять
узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).* * *узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти -
10 выдёргивать
-ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.* * *несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергатьвисми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти -
11 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
12 коллега
колега, товариш. Быть -гой с кем - колегувати, товаришувати з ким.* * * -
13 побратимство
побратимство.* * *побрати́мство -
14 посватать
посватати кого, засватати, висватати (о мн. позасватувати, повисватувати) кого, побрати рушники за кого. [Того-ж дня засватав другу дівчину (М. Вовч.). Сама ляха полюбила, сама й висватала]. Посватанный - по[за]сватаний. [Гарна дівка, як засватана].* * *посва́тати; ( сосватать) засва́тати -
15 Побирать
побрать брати, забрати, побрати. Чорт тебя -бери - хай тебе чорт (біс) візьме (забере), нехай тебе чорти візьмуть. -
16 Попленить
пополонити, у полон побрати. -
17 город
мStadt f (умл.)большо́й го́род — Gróßstadt f
порто́вый го́род — Háfenstadt f
го́рода́-побрати́мы — Pártnerstädte f pl
го́род-спу́тник — Satellítenstadt f
го́род-геро́й — Héldenstadt f
го́род-миллионе́р — Milliónenstadt f
вы́ехать за́ го́род — aufs Land [ins Grüne] zíehen (непр.) vi (s)
-
18 побратим
мBlútsbruder m (умл.)••города́-побрати́мы — Pártnerstädte f pl
См. также в других словарях:
побрати́м — побратим … Русское словесное ударение
побрати — (7*), ПОБОР|Ю, ЕТЬ гл. Побороться, заступиться за когол., выступить на чьейл. стороне: Не постыдисѧ исповѣдати грѣхы сво˫а… и г҃дь б҃ъ побореть по тебѣ. (πολεμήσει ὑπὲρ σοῦ) Изб 1076, 134; неции же ѿ ѥп(с)пъ ѡсташѧ и не прi||доша на сборъ. и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побрати́мство — побратимство, а … Русское словесное ударение
побрати́м — а, м. Тот, кто соединен с кем л. побратимством; названый брат. У сербов есть обычай побратимства (братства по оружию). Побратимы неразлучны на жизнь и смерть. Чернышевский, Песни разных народов, Перевел Н. Берг. || Самый близкий, лучший друг.… … Малый академический словарь
побрати — беру/, бере/ш, док., перех. 1) Узяти, схопити руками або яким небудь знаряддям усе чи багато чого небудь. 2) Вибрати, вирвати все чи багато чого небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3) Здобути, дістати все чи багато чого небудь. 4) Одержати, стягти з … Український тлумачний словник
побрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побрати́мство — а, ср. Старинный славянский обычай закрепления дружбы приравниванием ее к братским отношениям, сопровождающийся определенным обрядом … Малый академический словарь
го́род-побрати́м — город побратим, города побратима … Русское словесное ударение
побратим — побратим, побратимы, побратима, побратимов, побратиму, побратимам, побратима, побратимов, побратимом, побратимами, побратиме, побратимах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
побратимство — побратимство, побратимства, побратимства, побратимств, побратимству, побратимствам, побратимство, побратимства, побратимством, побратимствами, побратимстве, побратимствах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
побратимство — а; ср. Ведущий своё начало из родового строя обычай, при котором двое или несколько мужчин, не связанных кровным родством, заключают между собой соглашение о помощи, поддержке, приравниваемое к родственной связи. * * * побратимство архаичный… … Энциклопедический словарь
