Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

плету

  • 1 плету

    • zaplétám
    • pletu

    Русско-чешский словарь > плету

  • 2 переносчица

    плету́ха, плітка́рка

    Русско-украинский словарь > переносчица

  • 3 доплести

    -плету, -плетшь, παρλθ. χρ. доплл, -плела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. доплтший, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. -плетнный, βρ: -тн, -тена, -тено
    ρ.σ.μ.
    αποπλέκω, τελειώνω το πλέξιμο• πλέκω ως•

    доплести корзину αποπλέκω το καλάθι.

    Большой русско-греческий словарь > доплести

  • 4 заплести

    -плету, -плетешь, παρλθ. χρ. заплел
    -плела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. -плетший τταθ. μτχ. παρλθ. χρ. -плетенный, βρ: -тен, -тена, -тено ρ.σ.μ.
    1. πλέκω•

    заплести волосы πλέ-νιω τα μαλλιά•

    заплести косы πλέκω κοτσίδες•

    заплести вен-ш πλέκω στεφάνια•

    заплести кружево πλέκω δαντέλα.

    2. τυλύγω, καλύπτω, περιβάλλω.
    3. °Φχίζω να πλέκω.
    -ись
    βλ. заплетаться.

    Большой русско-греческий словарь > заплести

  • 5 переплести

    -плету, -плетёшь, παρλθ. χρ. переплл
    -плела, -лб, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. переплетнный, βρ: -тн, -тена,, -тено
    ρ.σ.μ.
    1. δένω• βιβλιοδετώ•

    он -л свою книгу αυτός έδεσε το βιβλίο του.

    2. τυλίγω, πλέκω. || συνδέω, ενώνω. || (περι)τυλίγω, (περι)ελίσσω. || μτφ. συνδέομαι αδιάρρηκτα.
    3. ξαναπλέκω•

    переплести косы ξαναπλέκω τις κοσίδες.

    περιτυλίγομαι, περιελίσσομαι. || συνδέομαι αδιάρρηκτα.

    Большой русско-греческий словарь > переплести

  • 6 плести

    плету, плетшь, παρλθ. χρ. плёл, плела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. плетший, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. плетённый, βρ: -тён, -тена, -тено
    ρ.δ.μ.
    1. πλέκω•

    плести корзину πλέκω καλάθι•

    плести венки πλέκω στεφάνια•

    плести косу πλέκω κοσιδα (πλεξούδα)•

    плести кружева πλέκω δαντέλες.

    2. μτφ. μηχανορραφώ, δολοπλοκώ, ραδιουργώ, εξυφαίνω. || διαδίνω. || λέγω ανοησίες.
    1. πλέκομαι κλπ. ρ. ενεργ. φ.
    2. αργοβαδίζω παραπαίω, τρικλίζω.
    εκφρ.
    плести в обозе ή в хвост – σέρνομαι τελευταίος, είμαι ουραγός.

    Большой русско-греческий словарь > плести

  • 7 плести

    плести́
    plekti;
    triki (кружево);
    teksi (сеть;
    паутину).
    * * *
    (1 ед. плету́) несов., вин. п.
    1) tejer vt; trenzar vt, entrelazar vt ( заплетать)

    плести́ ко́су — hacer la trenza

    плести́ кру́жево — hacer encaje

    плести́ се́ти — hacer malla, mallar vi

    плести́ паути́ну — tejer la telaraña

    2) разг. ( выдумывать) tejer vt, inventar vt, urdir vt
    ••

    плести́ интри́гу разг. — urdir (tramar) una intriga

    плести́ вздор прост. — ensartar disparates, decir tonterías

    * * *
    (1 ед. плету́) несов., вин. п.
    1) tejer vt; trenzar vt, entrelazar vt ( заплетать)

    плести́ ко́су — hacer la trenza

    плести́ кру́жево — hacer encaje

    плести́ се́ти — hacer malla, mallar vi

    плести́ паути́ну — tejer la telaraña

    2) разг. ( выдумывать) tejer vt, inventar vt, urdir vt
    ••

    плести́ интри́гу разг. — urdir (tramar) una intriga

    плести́ вздор прост. — ensartar disparates, decir tonterías

    * * *
    v
    1) gener. entrelazar (заплетать), tejer, trenzar
    2) colloq. (выдумывать) tejer, inventar, urdir
    3) eng. tranzar

    Diccionario universal ruso-español > плести

  • 8 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 9 плести

    vb. flette, spinde, ∫ splejse
    * * *
    vt
    ifp плету
    1 pf
    cплести flette; kniple
    2 ipf.t.
    lyve, finde på, (op)digte.

    Русско-датский словарь > плести

  • 10 выплести

    (1 ед. вы́плету) сов., вин. п.
    1) (расплетая, вынуть) desliar vt

    вы́плести ле́нту — quitar la cinta de las trenzas

    2) ( изготовить плетением) trenzar vt, entrenzar vt
    * * *
    v
    gener. (изготовить плетением) trenzar, (расплетая, вынуть) desliar, entrenzar

    Diccionario universal ruso-español > выплести

  • 11 плестись

    плести́сь
    (тащиться) treniĝi, sin treni, treni la krurojn.
    * * *
    (1 ед. плету́сь) несов.
    ( тащиться) ir (andar) despacio, arrastrarse

    плести́сь в хвосте́ — ir a la zaga

    * * *
    v
    gener. arrastrarse (тащиться), ir (andar) despacio

    Diccionario universal ruso-español > плестись

  • 12 заплетать

    заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].
    * * *
    несов.; сов. - заплест`и
    1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

    \заплетать тать нога́ми — пле́нтати (пле́нтатися) нога́ми

    2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

    Русско-украинский словарь > заплетать

  • 13 заплетаться

    заплесться
    1) заплітатися и заплітуватися, бути заплетеним;
    2) заплітатися, плестися, заплестися, (о мног.) позаплітатися, поплестися. [Дівчата русначки заплітаються там в дрібниці (Свидн.). Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько (Грінч. III). Вмию личко, вмию брови, сяду, заплетуся (Руданськ.)]. У него язык -тается - язик йому плутається. Он говорит -таясь - балакає плутаючи(сь) язиком.
    * * *
    несов.; сов. - заплест`ись
    запліта́тися, заплести́ся, -плету́ся, -плете́шся и мног. позапліта́тися; ( плестись) плести́ся, поплести́ся; (о ногах, языке) плу́татися и заплу́туватися, -тується, заплу́татися

    Русско-украинский словарь > заплетаться

  • 14 навирать

    наврать
    1) на кого - набріхувати, набрехати, (о мног.) понабріхувати на кого;
    2) (насказывать небылиц) набріхувати, набрехати, наплітати, наплести, наторочувати, наторочити (дурниць). -врал с три короба - наплів сім мішків (гречаної) вовни. Навранный -
    1) набреханий, понабріхуваний;
    2) набреханий, наплетений, наторочений. -ться -
    1) (стр. з.) набріхуватися, бути набріхуваним, набреханим, понабріхуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) набрехатися, попобрехати (досхочу), (о мног.) понабріхуватися. [Набрехавсь та й геть подавсь (Приказка)].
    * * *
    несов.; сов. - навр`ать
    набрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, набреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати; (говорить небылицы, вздор) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плете́ш, вибріхувати, вибрехати, -брешу, -брешеш

    Русско-украинский словарь > навирать

  • 15 наворачивать

    наворотить
    1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];
    2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];
    3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];
    4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];
    5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наворот`ить
    1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти
    2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш
    3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)
    4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти
    5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти

    Русско-украинский словарь > наворачивать

  • 16 навязывать

    навязать
    1) (наставлять) доточувати, доточити, (о мног.) подоточувати що. [Не сягне мотуз, бо короткий, - доточити треба (Київщ.)];
    2) (в трикотаже) доплітати, доплести, (о мног.) подоплітати що. [Береться людям панчохи доплітати, - з того хліб їсть (Харківщ.)];
    3) чего - нав'язувати, нав'язати, (о мног.) понав'язувати чого. [Нав'язали снопів з двадцять (Сл. Гр.)];
    4) (переносно) накидати, накинути що кому, чому, на кого, на що, нав'язувати, нав'язати що кому, чому, нав'язуватися, нав'язатися з чим до кого, на кого. [Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте (Г. Барв.). Таку мені накинули ви ролю, що не мені її зробить живою (Куліш)]. Навязанный -
    1) доточений, подоточуваний;
    2) доплетений, подоплітаний;
    3) нав'язаний, понав'язуваний;
    4) накинений и накинутий, нав'язаний. [Внутрішній уклад старопольського життя, силоміць Україні накинутий (Рада). Накинена дружина - не люба (Київщ.)]. -ться -
    1) доточуватися, доточитися, подоточуватися; бути доточуваним, доточеним, подоточуваним и т. п.;
    2) (переносно) набиватися, набитися (з) ким, (з) чим до кого, кому, накидатися, накинутися, в'язнути, ув'язнути, в'язатися, нав'язуватися, нав'язатися, настирятися, настиритися, усилятися, усилитися до кого з чим. [Грицько дочкою набивається: сватай мою дочку! (Пісня). Набивається мені з своїми послугами (Київщ.). Я не набиваюсь із своїми грішми (Грінч.). Хіба я їх просив, - сами набилися (Мирн.). Коли не треба, - я не накидаюсь (Л. Укр.). Мокрина в'язне до жонатого Миколи (Грінч.). В'язавсь до кожного з любов'ю (Куліш). Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось (Сл. Гр.).]. -ться на знакомство с кем - (притьмом) набиватися знайомістю (в знайомі) до кого. Сам -ется в дураки - сам притьмом у дурні лізе. Сам -зался в дураки - сам у дурні пошився, сам себе в дурні пошив;
    3) (вдоволь, сов.) нав'язатися, наплестися, попов'язати, попоплести (досхочу), (о мног.) понав'язуватися, понаплітатися; срв. Вязать.
    * * *
    несов.; сов. - нав`язать
    1) нав'я́зувати, -зую, -зуєш, нав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. понав'язувати; (спицами, крючком) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш и мног. понапліта́ти
    2) перен. накида́ти, накинути, нав'я́зувати, нав'яза́ти; ( всучивать) утелю́щувати, -щую, -щуєш, утелю́щити

    Русско-украинский словарь > навязывать

  • 17 нагораживать

    нагородить
    1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)];
    2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овець (Сл. Гр.)];
    3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать;
    4) (пустомелить) верзти, верзякати, плести, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный -
    1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натернений, затернений;
    2) нагороджений, понагороджуваний;
    3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний;
    4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться -
    1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - нагород`ить
    1) ( настраивать) нагоро́джувати, нагородити, -роджу́, -родиш и мног. понагоро́джувати
    2) ( нагромождать) нагромаджувати, нагрома́дити, -джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; нагороджувати, нагородити и мног. понагоро́джувати
    3) ( наговаривать чепухи) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш, сов. наплескати, -плещу, -пле́щеш, наверзти́ (нагороди́ти) [дурниць, нісені́тниць]

    Русско-украинский словарь > нагораживать

  • 18 надвивать

    надвить что досукувати, досукати, доплітати, доплести що чим, присукувати, присукати, при[під]плітати, при[під]плести що до чого, (о мног.) подосукувати, подоплітати и т. п.; срв. Навивать 3. Надвитый - досуканий, доплетений, присуканий, при[під]плетений, подосукуваний и т. п. -ться - досукуватися, досукатися, подосукуватися; бути досукуваним, досуканим, подосукуваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надв`ить
    досу́кувати, досука́ти, -сучу́, -су́чиш и -сука́ю, -сука́єш и мног. подосу́кувати, допліта́ти, доплести́, -плету́, -плете́ш и мног. подопліта́ти; ( что к чему) прису́кувати, присукати, припліта́ти, приплести́, підпліта́ти, підплести́

    Русско-украинский словарь > надвивать

  • 19 надвязывать

    надвязать
    1) см. Надставлять 2;
    2) (чулок, сеть) доплітати, доплести що. [Допліта панчішку (Куліш)]. Надвязанный -
    1) см. Надставленный 2;
    2) доплетений. -ться - доплітатися, доплестися; бути доплітаним, доплетеним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надвяз`ать
    надв'я́зувати, -зую, -зуєш, надв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш; (крючком, спицами) надплітати, надплести́, -плету́, -плете́ш

    Русско-украинский словарь > надвязывать

  • 20 напарывать

    напороть
    1) чего - напорювати, напороти, (о мног.) понапорювати чого. -роть чепухи - наплести (наверзти) (дурниць), наторочити, наблягузкати;
    2) -роть ногу - напороти ногу на що, сколоти (пробити, пропороти) ногу. Напоротый -
    1) напоротий, понапорюваний;
    2) сколотий, пробитий, пропоротий. -ться -
    1) (стр. з.) напорюватися, бути напорюваним, напоротим, понапорюваним;
    2) (натыкаться) напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися, (ногой) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися, нахромитися на що. [Напоровся на вила (Сл. Гр.). Чоловік із скирди впав, та на вила й нахромився (Борзенщ.)].
    * * *
    I несов.; сов - напор`оть
    ( ранить) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напоро́ти, -порю́, -по́рєш
    II несов.; сов. - напор`оть
    1) (распарывать в каком-л. количестве) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напороти, -порю́, -по́реш и мног. понапо́рювати
    2) (сов.: наговорить вздору) наверзти́, наплести́, -плету́, -плете́ш

    Русско-украинский словарь > напарывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • плету — плести (плесть), плестись, укр. плести, плету, блр. плесць, др. русск. плести, плету, ст. слав. плести, плетѫ συρ᾽ῥάπτειν (Супр.), болг. плета, сербохорв. плѐсти, плѐте̑м, словен. plesti, pletem, чеш. plesti, pletu, слвц. рliеst᾽, pletiem,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • плету — ПЛЕТУ, плетусь, плетёшь, плетёшьсяся. наст. вр. от плести, плестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • плету́шка — и, род. мн. шек, дат. шкам, ж. прост. 1. Плетеная корзина. Взвалив плетушку на спину, она по хозяйски закрыла ворота и двинулась в прогон меж плетнями огородов. Б. Полевой, Золото. 2. Повозка с плетеным кузовом. Длинный, худой, шоколадного цвета… …   Малый академический словарь

  • плетушка — плетушка, плетушки, плетушки, плетушек, плетушке, плетушкам, плетушку, плетушки, плетушкой, плетушкою, плетушками, плетушке, плетушках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • плести — плету/, плетёшь; плёл, плела/, ло/; плету/щий; плётший; плетённый; тён, тена/, тено/; плетя/; нсв. см. тж. плестись, плетение 1) (св. сплести/ и заплести/) Перевивая полосы, нити чего л., соединять их в одно целое с целью сделать …   Словарь многих выражений

  • вы́плести — плету, плетешь; прош. выплел, ла, ло; прич. прош. выплетший; прич. страд. прош. выплетенный, тен, а, о; сов., перех. (несов. выплетать). 1. Расплетая, вынуть. Выплести ленту из косы. 2. Сделать, изготовить плетением; сплести. Выплести корзину. □… …   Малый академический словарь

  • доплести́ — плету, плетёшь; прош. доплёл, плела, ло; прич. прош. доплётший; прич. страд. прош. доплетённый, тён, тена, тено; сов., перех. (несов. доплетать). Окончить плетение чего л.; довести плетение до какого л. предела. Доплести корзину. Доплести кружева …   Малый академический словарь

  • доплести́сь — плетусь, плетёшься; прош. доплёлся, плелась, лось; сов. (несов. доплетаться1). разг. Медленно, с трудом дойти, добраться до какого л. места. Измученные лошаденки кое как доплелись, наконец, до почтового двора. Тургенев, Рудин. Все тело ее [Кати]… …   Малый академический словарь

  • наплести́ — плету, плетёшь; прош. наплёл, плела, ло; прич. прош. наплётший; прич. страд. прош. наплетённый, тён, тена, тено; сов., перех. (что и чего). 1. (несов. наплетать). Изготовить плетением в каком л. количестве. Наплести кружев. Наплести десяток… …   Малый академический словарь

  • отплести́ — плету, плетёшь; прош. отплёл, плела, ло; прич. прош. отплётший; прич. страд. прош. отплетённый, тён, тена, тено; деепр. отплётши и отплетя; сов., перех. 1. (несов. отплетать). Расплетая, отделить. Отплести веревку. 2. также без доп. разг. Кончить …   Малый академический словарь

  • переплести́ — плету, плетёшь; прош. переплёл, плела, ло; прич. страд. прош. переплетённый, тён, тена, тено; сов., перех. (несов. переплетать). 1. Сшив листы (книги, тетради и т. п.), вставить их, закрепляя в специальную обложку (переплет). Переплести книгу. □… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»