-
1 переплетення
с1) ( про коси) plaiting over again2) ( книжок) binding3) ( стільця) caning; ( гілок для тину) plashing4) ( тісний зв'язок) interlacing, interweaving, intertwining5) ( заплутаність) tangle, entanglement, web6) анат. (нервів, судин) plexus7) текст. weave -
2 переплетення
1) переплете́ние2) (книг, тетрадей) переплёт -
3 переплетення
вязьмо -
4 переплітання
с див. переплетення I -
5 секуляризація
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (франц. secularisation, від лат. secularis - мирський, світський) - суспільна тенденція, яка відображає зменшення впливу церкви, її інституцій та релігійної ідеології на життя суспільства в усіх його проявах. Зростання масштабів і глибини С. є одним із визначальних векторів загальносвітового розвитку, формою соціальної емансипації, чинником всеохопної модернізації, що трансформує (і почасти руйнує) усталену цілісність традиційних суспільств. Проявами С., зокрема, вважаються: відокремлення церкви від держави (а також освіти від церкви), законодавче обмеження впливу церковних інституцій на духовне, ідеологічне і політичне життя. Передумови С. формувалися за доби Відродження, Реформації, всією багатовіковою історією вільнодумства і скептицизму. Філософські засади С. особливо активно розроблялися за часів європейського й амер. Просвітництва, у річищі якого зусиллями Вольтера, Дидро, Монтеск'є, Д'Аламбера, Гельвеція, Кондорсе, Руссо, Кондильяка, Пейна та ін. були створені умови для виникнення і подальшого розвитку нерелігійних ідеологій. С. є однією із важливих складових сучасного загальноцивілізаційного еталона, позаяк передбачає індивідуальну моральну автономію, свободу совісті, віротерпимість і толерантність, невтручання держави у релігійні справи громадян, повагу до релігійних переконань і почуттів тощо. Розвиток С. сприяє звільненню суспільства від крайніх форм клерикалізму і релігійної дискримінації, свободі самовизначення людини у сфері віри і сумління. Характерний прояв С. в умовах сучасності - зростання релігійного та атеїстичного індиферентизму, послаблення впливу релігійної свідомості на поведінку людей, переплетення (а то й підміна) зацікавлень нетрадиційними (зокрема східними) релігіями із пошуками екзотики й езотерики.В.Заблоцький
См. также в других словарях:
переплетення — я, с. 1) Дія за знач. переплітати і переплітатися. 2) Те, що переплетене, сплетене між собою … Український тлумачний словник
переплетення — (щось переплетене), переплетіння, сплетення, плетення, плетіння, сплетіння, плетиво; плутанина, плутанка; плетениця (про події, явища тощо); хитросплетіння, хитросплетення (майстерне, складне) … Словник синонімів української мови
переплетення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
в переплетення — Плоска стеля, докл. див. стеля Серліо … Архітектура і монументальне мистецтво
59.080.30 — Текстильні полотна ГОСТ 4.13 89 СПКП. Изделия текстильно галантерейные бытового назначения. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.13 83 ГОСТ 4.34 84 СПКП. Полотна нетканые и штучные нетканые изделия бытового назначения. Номенклатура показателей … Покажчик національних стандартів
плетиво — а, с. 1) рідко. Дія за знач. плести. 2) Що небудь сплетене, переплетене. || Плетений – мереживний виріб. || перен. Складне переплетення чого небудь (дій, процесів, станів і т. ін.). 3) Певний вид переплетення у плетеному виробі … Український тлумачний словник
сплетіння — я, с. 1) Місце, де з єднується, переплітається що небудь. 2) Ціле, що становить собою переплетення окремих його частин. 3) Поєднання, переплетення чого небудь. || перен. Суміш, поєднання якихось явищ, подій і т. ін. Сплетіння обставин … Український тлумачний словник
01.040.59 — Технологія текстильного та шкіряного виробництва (Словники термінів) ДСТУ 2076 92 Хутро штучне трикотажне. Види, устаткування, технологія виготовлення, властивості. Терміни та визначення ДСТУ 2136 93 Волокна та нитки текстильні. Види, дефекти.… … Покажчик національних стандартів
бельтинг — у, ч. Міцна технічна тканина полотняного переплетення з дуже крученої пряжі. Використовують для виготовлення пасів, транспортних стрічок і т. ін … Український тлумачний словник
вузол — I зла/, ч. 1) Місце, де зв язано кінці чого небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. •• Морськи/й ву/зол загальна назва різних петель і способів зав язування линв. 2) перен. Складне сплетіння, з єднання чого небудь; збіг якихось… … Український тлумачний словник
ґрати — ґрат, мн. Переплетення металевих (зрідка дерев яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. •• Сади/ти за ґра/ти садити у в язницю, ув язнювати … Український тлумачний словник
