Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

переводитися

  • 1 переводитися

    по́ртиться

    Українсько-російський політехнічний словник > переводитися

  • 2 переводиться

    перевестись
    1) переводитися, бути переведеним; перекладатися, перетовмачуватися, бути перекладеним, перетовмаченим и т. п. - см. Переводить 1 - 4;
    2) переводитися, перевестися, переходити, перейти, переїздити, переїхати, переноситися, перенестися. Он -вёлся на службу в другой город - він перейшов (перенісся) на службу до иншого міста;
    3) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, виводитися, вивестися, попереводитися, позводитися, повиводитися. [Песиголовців осталось мало: попереводились]. Не -ться - не вибувати, не збувати. [У їх горілка не вибуває].
    * * *
    несов.; сов. - перевест`ись
    1) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися
    2) ( исчезать) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися; (несов.: о зверях, птицах) повиво́дитися
    3) ( о рисунке) перево́дитися, перевести́ся, перебива́тися, переби́тися
    4) страд. (несов.) перево́дитися; зво́дитися; перека́зуватися; переклада́тися; перево́дитися, перебива́тися; вини́щуватися, зни́щуватися, ни́щитися, зво́дитися; марнува́тися; перево́дитися; передава́тися

    Русско-украинский словарь > переводиться

  • 3 transfer

    I
    n
    1) перенесення; переміщення

    transfer of fireвійськ. перенесення вогню

    2) переведення (по службі)

    transfer to the reserveвійськ. переведення у запас

    3) юр. поступка, передача (майна тощо)
    4) документ про передачу; трансферт
    5) переказ (грошей)

    cable (telegraphic) transfer — телеграфний переказ

    6) пересадочний квиток

    may I have a transfer, please? — дайте мені, будь ласка, транзитний квиток

    7) перевезення вантажів
    8) амер. пересадка (на залізниці тощо)
    9) pl перебивні картинки
    10) друк. дзеркальний відбиток
    11) тех. перемикання
    12) пором

    transfer deedюр. акт про передачу

    transfer lineтех. автоматична верстатна лінія

    II
    v
    1) переносити, переміщати; переставляти
    2) військ. переносити (вогонь)
    3) юр. передавати, уступати (майно тощо)
    4) переказувати (гроші); перераховувати (суми)
    5) перевозити
    6) перебивати малюнок
    7) переходити, переводитися (на іншу роботу)
    8) робити пересадку (на транспорті)
    * * *
    I n
    1) перенос, перенесення; переміщення

    transfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин

    energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]

    transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)

    transfer of trainingзастосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід

    transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться

    technology transferпередача технології (країнам, що розвиваються)

    transfer of control — передача управління; команда переходу

    information /data/ transfer — передача інформації

    the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія

    transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності

    transfer of stockaмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу

    4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)

    cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ

    5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)

    transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток

    may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором

    7) pl переводні картинки
    8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення
    10) тex. перемикання
    II v
    1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозити

    to transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь

    2) переводити (по службі, роботі, навчанню)

    to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу

    thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)

    to transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)

    to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)

    4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)
    5) ( into) перетворювати; перетворювати
    6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь

    English-Ukrainian dictionary > transfer

  • 4 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 5 translate

    v
    2) перекладатися, піддаватися перекладу
    3) пояснювати, тлумачити
    4) переміщувати; переводити (в інше місце)
    5) переносити (останки)
    6) здійснювати, втілювати в життя
    7) перетворювати, переводити в іншу систему
    8) розм. латати; перешивати із старого
    9) рад. транслювати
    * * *
    [trʒnz'leitˌ trʒns-]
    v

    to translate word for word [offhand, adequately] — перекладати дослівно [без підготовки, точно]; переводитися, піддаватися перекладу

    the passage [his book] translates well — цей уривок [його книга]легко переводиться; працювати перекладачем; виступати в ролі перекладача, перекладати

    2) переміщати; переводити; переносити

    to be translated to a fairy palace in a second — в одну мить перенестися в чарівний /казковий/ палац

    to be translated to /into/ Heaven — піднестися на небо; бути взятим ( живим) на небо; переміщуватися в просторі на реактивній тязі; переносити

    to translate a play to the screen — екранізувати п'єсу, перенести п'єсу на екран

    3) пояснювати, тлумачити

    to translate smb 's silence as a refusal — тлумачити чиє-н. мовчання як відмову

    he translated her gestures to the bystanders — він роз'яснював її жести оточуючим; допускати тлумачення; зводитися (до чого-н.)

    a view that translates into the theory that... — погляди, рівносильні теорії, що...

    4) обертати, перетворювати

    to translate energy into power — перетворювати енергію у механічну силу; перетворювати, вдягатися

    to translate one's thoughts into words — вдягнутися свої думки в слова; здійснювати, запроваджувати в життя

    5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховувати

    to translate into [out of]cipher — війск. зашифрувати [розшифрувати]

    6) латати, перешивати із старого
    7) cпeц. транслювати

    to translate a codon into an amino acidбioл. транслювати кодон в амінокислоту

    8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу
    9) icт. захоплюватись

    English-Ukrainian dictionary > translate

  • 6 transfer

    I n
    1) перенос, перенесення; переміщення

    transfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин

    energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]

    transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)

    transfer of trainingзастосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід

    transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться

    technology transferпередача технології (країнам, що розвиваються)

    transfer of control — передача управління; команда переходу

    information /data/ transfer — передача інформації

    the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія

    transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності

    transfer of stockaмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу

    4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)

    cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ

    5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)

    transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток

    may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором

    7) pl переводні картинки
    8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення
    10) тex. перемикання
    II v
    1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозити

    to transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь

    2) переводити (по службі, роботі, навчанню)

    to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу

    thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)

    to transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)

    to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)

    4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)
    5) ( into) перетворювати; перетворювати
    6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь

    English-Ukrainian dictionary > transfer

  • 7 translate

    [trʒnz'leitˌ trʒns-]
    v

    to translate word for word [offhand, adequately] — перекладати дослівно [без підготовки, точно]; переводитися, піддаватися перекладу

    the passage [his book] translates well — цей уривок [його книга]легко переводиться; працювати перекладачем; виступати в ролі перекладача, перекладати

    2) переміщати; переводити; переносити

    to be translated to a fairy palace in a second — в одну мить перенестися в чарівний /казковий/ палац

    to be translated to /into/ Heaven — піднестися на небо; бути взятим ( живим) на небо; переміщуватися в просторі на реактивній тязі; переносити

    to translate a play to the screen — екранізувати п'єсу, перенести п'єсу на екран

    3) пояснювати, тлумачити

    to translate smb 's silence as a refusal — тлумачити чиє-н. мовчання як відмову

    he translated her gestures to the bystanders — він роз'яснював її жести оточуючим; допускати тлумачення; зводитися (до чого-н.)

    a view that translates into the theory that... — погляди, рівносильні теорії, що...

    4) обертати, перетворювати

    to translate energy into power — перетворювати енергію у механічну силу; перетворювати, вдягатися

    to translate one's thoughts into words — вдягнутися свої думки в слова; здійснювати, запроваджувати в життя

    5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховувати

    to translate into [out of]cipher — війск. зашифрувати [розшифрувати]

    6) латати, перешивати із старого
    7) cпeц. транслювати

    to translate a codon into an amino acidбioл. транслювати кодон в амінокислоту

    8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу
    9) icт. захоплюватись

    English-Ukrainian dictionary > translate

  • 8 выводиться

    вывесться, -стися
    1) виводитися, вивестися (о мног. повиводитися, позводитися), переводитися, перевестися (о мног. попереводитися). [Повиводилися старі пісні. Попереводилися ні на що люди - ніколи й не почуєш про столітнього діда. Хай у вас хліб до віку не виводиться];
    2) (о животных, птицах) виводитися, повиводитися, виплоджуватися, повиплоджуватися, вилуплюватися, повилуплюватися;
    3) вибавлятися, вибавитися. [Всі плями повибавлялися. Не вибавився кукіль з нашої пшениці].
    * * *
    несов.; сов. - в`ывестись
    виво́дитися, ви́вестися; випло́джуватися, ви́плодитися; вибавля́тися, ви́бавитися

    Русско-украинский словарь > выводиться

  • 9 вымирать

    вымереть
    1) вимирати, вимерти, повимирати, повмирати, змирати, змерти, перемерти. [Люди змирають. Уся сім'я зімре]. Вымереть от лишений - вискліти. [Скільки ще того народу вигине, вискліє!];
    2) переводитися, перевестися. [Тури перевелися - ніде їх тепер нема]. Вымерший - вимерлий. [Це все вже вимерлі види, що не існують тепер (Тутк.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ымереть
    вимира́ти, ви́мерти и мног. повимира́ти

    Русско-украинский словарь > вымирать

  • 10 вырождаться

    выродиться вироджуватися, виродитися, переводитися, перевестися, зводитися, звестися (во множ. позводитися), миршавіти, змиршавіти, марніти, вимарніти. Вырождаться национально (денационализироваться) - винародовлятися, винародовитися. Выродившийся - звироднілий. Выродившаяся порода - перерід (р. -роду), перерідка, переводка, переводня. [Ця пшениця - переводка].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыродиться
    виро́джуватися, ви́родитися; (ухудшаться, вымирать) перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися, сов. звиродні́ти; ( чахнуть) мирша́віти, змирша́віти

    Русско-украинский словарь > вырождаться

  • 11 изводиться

    известись
    1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];
    2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - извест`ись
    1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися
    2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися
    3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися

    Русско-украинский словарь > изводиться

  • 12 изживаться

    изжиться виживати, вижити свій вік, відживати своє, віджити своє, переживатися, пережитися, самого себе перебувати, перебути, гаснути, переводитися, перевестися, (истощаться) вичерпуватися, вичерпатися. [Ті звичаї уже вижили свій вік (віджили своє): тепер постають нові (М. Грінч.). Давні, ніби непохитні ідеали вже давно себе перебули, і час їх до архіву здавати (Крим.). У нас здавня ведеться, що хто багатий, то той розумніший; воно тепер уже трохи гасне, але таки ще не зовсім (Звин.). Це вже переводиться (Звин.)].
    * * *
    1) (исчезать, уничтожаться) викорі́нюватися, -нюється, викоріня́тися, віджива́ти своє́, віджи́ти (-живе́) своє́
    2) страд. зжива́тися, збува́тися; викорі́нюватися, викоріня́тися, збува́тися, позбува́тися; пережива́тися; перебува́тися

    Русско-украинский словарь > изживаться

  • 13 иссякать

    иссякнуть (высыхать) висихати, вис(о)хнути и висохти, (исчерпываться) вичерпуватися, вичерпатися, (выходить) виходити, вийти, виводитися, переводитися, ви[пере]вестися, не ставати, не стати чого, (пропадать) зникати, зникнути, (редко) зсякати, зсякнути, (неокон.) посякати. [Джерело висхло (Звин.). Не вичерпається і не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Зсякла вода (Н.-Лев.). Стала вода посякати (Св. П.)]. Воды в засуху -кают - вода в посуху висихає. Богатства мои -кли - моє добро (багатство) зійшло, статки-маєтки мої сплили, зійшли. Молоко -кло (в сосцах) - молока не стало. Весь запас хлеба -сяк - увесь запас хліба вичерпався, (обиходно) геть увесь хліб вийшов. У старика силы -кают - у старого сили не стає, сила виснажується. Иссякаемый - висиханий; вичерпуваний. Иссяклый, Иссякший, Иссякнувший - висхлий; вичерпаний.
    * * *
    несов.; сов. - исс`якнуть
    1) ( высыхать) висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти, -хну, -хнеш и мног. повисиха́ти
    2) ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися; ( приходить к концу) схо́дити, -дить и зіхо́дити, зійти́, -йде, не става́ти (не стає́), не ста́ти (не ста́не); ( выходить) вихо́дити, ви́йти

    Русско-украинский словарь > иссякать

  • 14 истреблять

    истребить
    1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;
    2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -
    1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];
    2) (потребляться) споживатися, спожитися.
    * * *
    несов.; сов. - истреб`ить
    вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и нищити, зни́щити и мног. познищувати и пони́щити; ( губить) вигублювати, ви́губити; ( выводить) виво́дити, ви́вести, вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > истреблять

  • 15 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 16 мельчать

    дрібніти, дрібнішати, маліти, малитися; (перен.: вырождаться) переводитися, зводитися, нікчемніти, мізерніти; срв. Измельчать. [Дрібніють люди на землі (Шевч.). Ті велетні загинули і з того часу рід людський почав дрібнішати (Барвін.). Нікчемніли в гріхах і розкошах (Куліш)].
    * * *
    1) дрібні́ти; ( становиться мельче) дрібні́шати
    2) (перен.: утрачивать значительность) дрібні́ти; ( становиться ничтожным) нікче́мніти
    3) ( становиться менее глубоким) мілі́шати, мілі́ти

    Русско-украинский словарь > мельчать

  • 17 ничтожество

    1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];
    2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;
    3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;
    4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.
    * * *
    1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність
    2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба
    3) ( небытие) небуття́

    Русско-украинский словарь > ничтожество

  • 18 нищета

    (в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.
    * * *
    1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -нів

    впа́вший в \нищета ту — зубо́жілий

    впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні

    жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш

    2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво

    Русско-украинский словарь > нищета

  • 19 обращаться

    обратиться
    1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;
    2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;
    3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;
    4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;
    5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.
    * * *
    несов.; сов. - обрат`иться
    1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися
    2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися
    3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися
    4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти
    5) (несов.: вращаться) оберта́тися
    6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг
    7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися
    8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати
    9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися

    Русско-украинский словарь > обращаться

  • 20 осуществляться

    осуществиться здійснюватися, здійснятися, здійснитися, справджуватися, справдитися, (сов.) здіятися, сподіятися, вживитися, (несов.) переводитися. Мои предчувствия -лись - мої передчування здійснились (справдились).
    * * *
    несов.; сов. - осуществ`иться
    1) зді́йснюватися, здійсни́тися; ( о надеждах мечтах) спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися
    2) строит. (несов.) зді́йснюватися; вико́нуватися; спра́вджуватися

    Русско-украинский словарь > осуществляться

См. также в других словарях:

  • переводитися — джуся, дишся, недок., перевести/ся, веду/ся, веде/шся; мин. ч. переві/вся, вела/ся, вело/ся; док. 1) Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. || рідко. Змінювати посаду, рід занять і т. ін. 2) рідко. Замінювати один… …   Український тлумачний словник

  • переводитися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зводитися — зведу/ся, зведе/шся і рідко ізво/дитися, джуся, дишся, недок., звести/ся і рідко ізвести/ся, веду/ся, веде/шся; мин. ч. зві/вся, звела/ся, ло/ся і рідко ізві/вся, ізвела/ся, звело/ся; док. 1) Іти, пересуватися знизу нагору. Зводитися сходами. ||… …   Український тлумачний словник

  • перевестися — див. переводитися …   Український тлумачний словник

  • перевід — во/ду, ч. 1) Дія за знач. переводити, перевести і переводитися, перевестися. •• У перево/ді в іншій системі цифр, елементів, одиниць і т. ін. 2) пер …   Український тлумачний словник

  • переноситися — I перенос итися див. переношуватися. II перен оситися о/шуся, о/сишся, недок., перенести/ся, су/ся, се/шся, док. 1) Переходити куди небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись. || Передаватися усно, поширюватися через… …   Український тлумачний словник

  • реалізуватися — у/ється, недок. і док. 1) Здійснюватися, ставати реальним, втілюватись у життя. 2) Переводитися на гроші, продаватися. 3) тільки недок. Пас. до реалізувати …   Український тлумачний словник

  • витрачатися — витратитися 1) (використовуватися, уживатися для чого н.), тратитися, і[й]ти, виходити, вийти, розходитися, розійтися 2) (губитися, марно пропадати), у[в]трачатися, у[в]тратитися, марнуватися, розтікатися, розтектися, розтринькуватися,… …   Словник синонімів української мови

  • минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… …   Словник синонімів української мови

  • перейти — I = переходити 1) (на чийсь бік); перебігти, перебігати (перев. на бік ворога під час бойових дій); перекинутися, перекидатися, переметнутися (перев. з корисливих міркувань) 2) (змінити місце роботи, навчання тощо); перевестися, переводитися… …   Словник синонімів української мови

  • слабнути — 1) (утрачати силу, ставати слабшим), слабшати, слабішати, слабіти, безсиліти, підупадати, підупасти, переводитися, перевестися, здавати, здати, нидіти, никнути, видихатися, видихатися, кволіти, хиріти, поникати, поникнути, чучверіти Пор.… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»