Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

пашпорт

  • 1 билет

    1) квиток, білет, картка. [Квиток на спектакль. Трамвайний квиток];
    2) білет, пашпорт. Банковый б. - банкнота, банківка.
    * * *
    1) квито́к, -тка́, ка́ртка, біле́т
    2) фин. біле́т

    госуда́рственный казначе́йский \билет — біле́т держа́вної скарбни́ці

    Русско-украинский словарь > билет

  • 2 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 3 выправлять

    I. выправить
    1) виправляти, виправити. [Виправив свою повість. Виправив коректуру]. Срв. Выпрямлять;
    2) виправляти, виправити. [Виправив собі пашпорт].
    II. -ся, выправить, -ся см. Выпрямливать, -ся, выпрямить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыправить
    1) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти; ( выравнивать) вирі́внювати, ви́рівняти
    2) (высвобождать что-л. откуда-л.) виправля́ти, ви́правити; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти; ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

    Русско-украинский словарь > выправлять

  • 4 исхлопотать

    виклопотати що, (выправить) виправити що; см. Исходатайствовать. [Вони поклопочуться, то й виклопочуть (Липовеч.). Виклопотав собі пашпорт (Київ)]. Исхлопотанный - виклопотаний. -ться (выбиться из сил хлопотами) - переклопотатися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > исхлопотать

  • 5 казать

    1) (что кому) являти, явити. [А всі решта, кілька тисяч, носа не являють (Рудан.)]. -зать весёлый вид - удавати веселого. И виду не -зать - і знаку не подавати. Не -зать глаз - очей не навертати, очей не показувати. -жет себя (барином) - удає з себе (пана);
    2) (давать видеть) показувати, показати що. -жи паспорт - покажи (показуй) пашпорт;
    3) (являть) появляти;
    4) (приказывать) казати, сказати. [Вам казано: любіть братів (Олесь)]. Казанный - явлений; показаний; казаний.
    * * *
    пока́зувати

    не \казать глаз (но́су, носа) — не пока́зувати оче́й (но́са), не пока́зуватися на о́чі

    Русско-украинский словарь > казать

  • 6 липовый

    1) липовий. [Розлетілись як липове клиння (Сл. Гр.)]. -вое дерево - липина, (молодое деревцо) липка, луток (-тка). -вая кора - липова кора, луб (-бу), луток (-тка), липка. -вый мёд - см. Липец 1. -вый лес - липовий ліс, липина. -вый лесок - липник, липняк (-ку), липки (-пок);
    2) (о документе) липовий, луб'яний. -вый паспорт - луб'яний пашпорт, липа.
    * * *
    I
    ли́повий
    II
    ли́повий, фальши́вий

    Русско-украинский словарь > липовый

  • 7 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

  • 8 подложный

    підроблений, фальшований, підборний. -ное имя - чуже ім'я, прибране ім'я. - ная подпись - підроблений, фальшований підпис. -ный документ (паспорт) - підроблений, фальшований документ (пашпорт), (жарг.) липа, липовий документ. -ный аршин - підборний аршин. [І на аршинець на підборний поганий продавали крам (Котл.)].
    * * *
    підро́блений; ( фальшивый) фальши́вий; ( фальсифицированный) фальсифіко́ваний, фальшо́ваний, сфальшо́ваний

    Русско-украинский словарь > подложный

  • 9 примета

    прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).
    * * *
    прикме́та, примі́та; ( признак) озна́ка, позна́ка, призна́ка, диал. о́знак, -у; ( знак) знак, род. п. зна́ку и знаку́

    Русско-украинский словарь > примета

  • 10 просрочивать

    просрочить прострочувати, прострочити, пропускати, пропустити термін, строк, задавнювати, задавнити (векселя, посвідку). -чить отпуск - прострочити відпустку. - чить пять дней - прострочити (пропустити) п'ять днів. -чить вексель, удостоверение на несколько дней - прострочити, задавнити, векселя, посвідку на кілька днів. Просроченный - прострочений, задавнений. [Прострочений (задавнений) вексель. Прострочений пашпорт. Задавнені борги]. -ный платёж - прострочений платіж или зависка, залеглість (-лости).
    * * *
    несов.; сов. - проср`очить
    простро́чувати, простро́чити

    Русско-украинский словарь > просрочивать

См. также в других словарях:

  • ПАШПОРТ — ПАШПОРТ, пашпорта, муж. см. паспорт. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАШПОРТ — ПАШПОРТ, пачпорт, паспорт, см. пассаж. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • пашпорт — I. ПАСПОРТ I а, м., ПАШПОРТ а, м. passeport. Разрешение на отплытие из гавани. 1. Подорожное, пропускное письмо, пас. Вейсманн 1731. Документ, свидетельствующий личность предъявителя или его право на отлучку. Павленков 1911. А пашпортах писал ты …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • пашпорт — а, ч., заст. Паспорт (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • пашпорт — іменник чоловічого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • пашпорт — порту, ч. Пр. Паспорт; реєстаційний документ, що містить основні відомості про кого , що небудь …   Словник лемківскої говірки

  • паспорт — (устарелое пачпорт, пашпорт, пашпорт), мн. паспорта, род. паспортов. Устарелые формы пачпорт, пашпорт, пашпорт часто встречались в литературе XIX века. Например, у А. Пушкина: « Петруша в Петербург не поедет. Где его пашпорт? Подай его сюда.… …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • загвоздить крепкое слово — Ввернуть (загвоздить) крепкое словцо. Отпечаток каламбурного словоупотребления может возникнуть и в том случае, когда целый ряд слов профессионального, конкретного значения употреблен в экспрессивном, переносном смысле и образует как бы… …   История слов

  • паспорт — I. ПАСПОРТ I а, м., ПАШПОРТ а, м. passeport. Разрешение на отплытие из гавани. 1. Подорожное, пропускное письмо, пас. Вейсманн 1731. Документ, свидетельствующий личность предъявителя или его право на отлучку. Павленков 1911. А пашпортах писал ты …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • паспорт — род. п. а, пашпорт, пачпорт; уже у Шафирова, 1710 г.: паспорт; см. Смирнов 221; пашпорт, 1633 г.; см. Огиенко, РФВ 66, 365; пас – то же, Коплонский (XVII в.), стр. 294. Последнее – из нем. Раss паспорт , а форма на с – через нем. Раssроrt (1554 г …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ПАСПОРТ — и (устар.) ПАСПОРТ (пачпорт прост. и пашпорт обл.), паспорта, мн. паспорта, муж. (франц. passeport). 1. Документ, являющийся удостоверением личности и видом на жительство. Предъявить паспорт. Прописать паспорт (см. прописать). Заграничный паспорт …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»