пасовище

См. также в других словарях:

• пасовище — а, с. 1) Ділянка землі з трав янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця. 2) Місце у водоймищі, де є природний корм для водних тварин, де вони годуються. Риб ячі пасовища …   Український тлумачний словник

• пасовище — (місце, де пасеться худоба, птиця), пасовисько, випас, царина, паша, пастівник, попас, попасище; вигін (поблизу села); толока (залишене під пар поле, що використовують для пасіння) …   Словник синонімів української мови

• пасовище — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• вигін — «Вигін» (дорога, якою виганяють на пасовище худобу з села). «Вигін запестрився від худоби, яку гнали на пашу» (57). [Подібна диференціація значення доіст. «выгонъ» наявна в російських (псковських) говірках, де воно значить: «1. Пастбище. 2. Место …   Толковый украинский словарь

• пасовисько — а, с. Те саме, що пасовище …   Український тлумачний словник

• пасовиця — і, ж., діал. 1) Пасовище. 2) Час, коли пасеться худоба …   Український тлумачний словник

• пасовищний — а, е. Прикм. до пасовище. || Пов язаний з годівлею, утриманням худоби, птиці на пасовищах. •• Пасови/щний оборо/т система використання пасовищ, що забезпечує їхню високу продуктивність …   Український тлумачний словник

• пастівень — па/стовень, вня, ч., діал. Пасовище …   Український тлумачний словник

• пастівник — а/, ч., діал. Пасовище …   Український тлумачний словник

• паша — I п аша і, ж. 1) Трава на пасовищі, що служить кормом для худоби. || Свіжоскошена трава, призначена для годівлі худоби. 2) Те саме, що пасовище. II паш а і/, ч. Почесний титул найвищих військових і цивільних урядовців в султанській Туреччині,… …   Український тлумачний словник

• пашня — і/, ж. 1) Хліб у зерні; зерно. 2) Хліб у стеблі; злак. 3) Сільськогосподарські культури, звичайно злакові. 4) діал. Пасовище …   Український тлумачний словник