паніматочка

1) матінка, матуся, матуня, ненька, ум.-ласк. матіночка, матінонька, матусечка, матусенька, матунька, матонька, маточка, ненечка. [Люба матінка (Л. Укр.). Сирітка без матусі (Франко). Матуня йде (Гнід.)]. -ки! - матінко (моя)! ненечко (моя)! ой, леле! [Матінко моя! та чи вас я бачу?! (Крим.). Ненечко моя! що то була за пика! (Крим.). Ой, ненечко, як-же я злякалась! (Київщ.)];

2) (вежливое обращение) паніматка, (голубушка) матуся, (народн.: тётушка) тітка, (фамил.) паньматка; ум.-ласк. паніматочка, пані[ь]матуся, тіточка. [Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму (Рудч.). Купуйте, матусю, це-ж дуже дешево! (Борзенщ.). Сідайте, тітко, на воза, підвезу до самого міста (Брацлавщ.). Молоді кричать Явдосі: «Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу» (Квітка)];

3) (жена священника, монахиня) паніматка, матушка, (зап. и гал.) їмосць (-сци), добродійка, ум.-ласк. паніматочка, паніматуся, паніматуня, матушечка. [Старосвітські батюшки та матушки (Н.-Лев.). А що ви, їмосць, сина привезли? (Свидн.)].

* * *

1) ( мать) фольк. ма́тінка, ласк. матуся, мату́сенька, не́ня, не́нька, ма́тіночка

2) (обращение к пожилой женщине - зват.) ма́тінко, мату́сю

3) (жена священника; монахиня) ист. паніма́тка, паньма́тка

1) (барыня) пані, панія (редко паня); умен. панійка;

2) (хозяйка) господиня, (редко, зап.) госпожа, (ум. - господинечка, госпоженька, госпося), паніматка, паньматка (ум. - паніматочка, паньматуся). Госпожа и служанка - господиня й служниця;

3) (владычица) владарка. Госпожа над жизнью - владарка життя;

4) (вежливый титул для дамы: сударыня) пані, добродійка! [Добродійка N. виїхала звідси. Цій добродійці я не до вподоби]. Послушайте госпожа! - слухайте, добродійко (пані)!

* * *

па́ні (нескл., ж.); (в формуле обращения и ирон.) добро́дійка; (женщина, принадлежащая к привилегированному сословию) господи́ня