-
1 панам а
-
2 заявитель
n1) law. denunciador, denunciante, (f, К.-Р., Гват., Гонд., Никараг., Панам., Сальв.) petente, peticionante, peticionario, presentante, pretendiente, querellante, relator, solicitante2) econ. ordenante -
3 истец
исте́цplendanto, procesanto.* * *м. юр.demandante m, querellante m* * *м. юр.demandante m, querellante m* * *n1) gener. litigador, litigante2) law. accionante, actor civil, actor del proceso, acusador, deprecante, parte actora, parte acusadora, parte demandante, (f, К.-Р., Гват., Гонд., Никараг., Панам., Сальв.) petente, peticionante, pretendiente, promovente, promoviente, quejoso, querellador, querellante, reclamante, recurrente, solicitante, suplicante, titular de la denuncia, actor, demandador, demandante, peticionario, reclamador -
4 проситель
проси́тельpetanto.* * *м.solicitante m; peticionario m (Лат. Ам.)* * *м.solicitante m; peticionario m (Лат. Ам.)* * *n1) gener. pretendiente, pretensor, solicitante, demandador, demandante, pedidor, peticionario, rogador, suplicante2) law. deprecante, (f, К.-Р., Гват., Гонд., Никараг., Панам., Сальв.) petente, peticionante, recurrente -
5 давиться
давливаться1) давитися. [Ковтає, аж давиться];2) душитися. [В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу (Л. Укр.)].* * *1) дави́тися2) ( вешаться) ві́шатися; дави́тися3) страд. души́тися, дави́тися; чави́тися, дави́тися, души́тися -
6 жаться
(жмусь, жмутся)I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].* * *I1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -куєтьсяIIжа́тися (жне́ться) -
7 количество
кількість (-кости) (редко скількість), число, численність (-ности), (отношение) міра. [Коли така кількість дійсних членів не прибуде на спільне зібрання, то вибори переносяться (Ст. Акад. Н.). Ся книга є спроба пояснити скількість фактичного матеріялу (Грінч.). Хоч мале число полегкости собі мали (АД. 1). Панам зручніше було правити з меншою численністю людей (Кон.). Людей тут була вже не та міра (Звин.)]. Большое -во - велика кількість (численність), великість. В большом -ве - у великій кількості, у великому числі, у великій мірі. Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) - сила, велика сила, сила силенна, незліченна (незчисленна) сила, безліч (-чи), безмір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи зможе сільський глядач орієнтуватися серед сили людей та подій? (Грінч.). Велика сила артистів-малярів захоплюється портретами (Наш). Безліч літ (Л. Укр.). Безліч не аби-якої сили (Єфр.). Ще того поля - безмір (Коцюб.). Худоби було шмат (Рудан.)]. Достаточное -во - достатня кількість, доволі. Иметься, имеющийся в достаточном -ве - см. Достаточный 2. Изрядное -во - чимало, читрохи. Некоторое (известное) -во - деяка (певна) кількість, деяке (певне) число, деяка міра, дещо, скільки(сь), скільки-там. [Дайте йому скільки-там грошей (Звин.). Дещо грошей у мене є (Звин.)]. Какое -во? - скільки? яка кількість? (яка) сила? [Грошей не стане. - А сила-ж грошей вам треба? (Звин.)]. В каком -ве? - в якому числі? якою мірою? Учёт по -ву - облік на кількість. Дело не в -ве - справа не в числі, не в мірі, не в кількості. Дело не в -ве, а в качестве - справа не в числі, а в добротності (в добрих прикметах); справа не в кількості, а в якості.* * *кі́лькість, -кості -
8 надоедливый
и Надоедчивый набридливий, обридливий, обридний, докучливий, докучний, укучливий, (пров.) увіристий, (назойливый) доїдливий, в'їдливий, настирливий, настирний, навратливий, назолистий, (постылый) осоружний. [Старий Іван скинув обридливу сльозу (Грінч.). Докучлива муха (Мирний). Докучне ляпотіння дощу (Грінч.). Такий увіристий чоловік: скажи та й скажи панам! (Пирятинщ.). Доїдливая муха (Біл.-Нос.). Дощик уїдливий (Чупр.). Настирне питання (Коцюб.). Добра-б тобі не було, осоружна мухо! (Мирний)].* * *тж. надо`едныйнабридливи́й, обри́дливий; ( докучливый) доку́чливий, надоку́чливий, доку́чний, надоку́чний, насти́рний, осору́жний -
9 подавать
подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.* * *несов.; сов. - под`ать -
10 постой
постій (-тою). [Прийшли у ту слободу салдати на постій (Кв.). Біднили нас постоями ляхи (Куліш)]. -той с продовольствием - стація. [Да велів ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти (Дума)]. Стоять -ем - стояти, ква(р)тирувати, консистувати. [Гусарин тоді в нашій хаті стояв. Москаль, що кватирував у нас (Г. Барв.). Почали жовніри, консистуючи по городах і селах, незаконні скорми од людей вимагати (Куліш)]. Стоящий -ем - см. Постойщик.* * *пості́й, -то́ю -
11 приносить
принести и принесть1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.* * *несов.; сов. - принест`и1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ -
12 притеснять
притеснить1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.* * *несов.; сов. - притесн`итьгноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути -
13 происхождение
1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].* * *похо́дження; ( возникновение) ви́никнення, постання́\происхождение ви́дов — биол. похо́дження ви́дів
-
14 Нажелать
-ся набажати, -ся, нажадати, -ся. -дать кому чего - набажати (назичити) кому чого. [Скільки вже він панам чортів назичив! (Кониськ.)]. -
15 барин
* * *— жыць панам (як пан, па-панску) -
16 Хлеб - всему голова
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Хлеб - всему голова
-
17 Жить на широкую ногу
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Жить на широкую ногу
-
18 Панама
-
19 лопка
лопкаГ.: лаптака1. широкий; большой в поперечинеЛопка корно широкая дорога;
лопка оҥ широкая грудь;
лопка саҥга широкий лоб.
Вокзал йыр ончен савырнышымат, лопка уремыш лектым. В. Дмитриев. Я обошёл вокруг вокзала и вышел на широкую улицу.
Тудо кечак начальник тольо – кӱкшӧ, лопка туп-вачан кугыза. С. Чавайн. В тот же день пришёл начальник – высокий, широкоплечий мужчина.
Сравни с:
кумда2. широкий, просторный, свободный (об одежде и обуви)Лопка тувыр широкая рубашка;
лопка йолчием широкая обувь.
Ӱмбалныже салтак гимнастёрко, лопка йолаш, ботинке. Н. Лекайн. На нём солдатская гимнастёрка, широкие брюки, ботинки.
Вуйыштыжо Куба гыч кондымо лопка мамык панам. М. Казаков. На голове у него широкополая мягкая панама, привезённая из Кубы.
3. обширный, просторный; охватывающий большое пространствоЛопка пӧлем просторная комната.
Нимучашдыме кугу, лопка пасу шарлалт возын. М. Шкетан. Раскинулось бесконечно большое, широкое поле.
Ончычшо ер гай лопка аҥам кученыт гын, ынде тудым кокыте пайлат. Я. Элексейн. Если раньше держали широкий, как озеро, участок, теперь его делят надвое.
4. широкий, имеющий большую площадь в окружностиЛопка аҥан кленча бутылка с широким горлышком.
Лопка атеш «поджаревый» манме ош крендельым орален оптымо. К. Васин. В широкую посуду горкой наложены белые крендели, называемые «поджаревые».
Лопка аҥан кувшин гыч изи чукырыш вӱдым темаш йӧсӧ. В. Иванов. Из кувшина с широким горлышком трудно наливать воду в маленькие чашечки.
5. перен. широкий; большой по объёму, количеству, содержаниюЙолташем-влак мыйын семынак книга ӱмбалан ушыштым почылтарышт, лопка корныш лектыч. М. Шкетан. Мои друзья, как и я, набрались ума с помощью книг, вышли на широкую дорогу.
Сравни с:
кумда
См. также в других словарях:
Панам — Страна КНР Статус Уезд Входит в Шигадзе, Тибетский автономный район Население (2003) … Википедия
панам. — панам. панамский Панама Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
панамæйаг — з.б.п., йæгтæ … Орфографический словарь осетинского языка
Бэнанг — Панам Страна КНР Статус Уезд Входит в Шигадзе, Тибетский автономный район Население (2003) … Википедия
Хмельницкий, Зиновий Богдан — знаменитый малороссийский деятель, умер 27 июля 1657 г. Событие громадного исторического значения, совершившееся в половине XVII в., соединение Великой, Малой и Белой России, которое подготовило образование могучей Всероссийской империи, с… … Большая биографическая энциклопедия
Феодор Иоаннович — (род. 31 мая 1557 г., † 7 января 1598 г.) сын царя Иоанна Васильевича Грозного и супруги его, Анастасии Романовны Захарьиной Юрьевой; царь Московский и всея Руси с 19 марта 1584 г. и последний представитель Московских великих князей… … Большая биографическая энциклопедия
Литовско-русское государство — Литовское племя было расселено на Балтийском поморье между устьями Вислы и Зап. Двины; позже оно заняло половину бассейна Зап. Двины и почти весь бассейн Немана, на З доходя до низовьев Вислы, на Ю до середины Зап. Буга. Соседями Литвы были… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Феодализм — Содержание [О Ф. во Франции см. соотв. ст.]. I. Сущность Ф. и его происхождение. II. Ф. в Италии. III. Ф. в Германии. IV. Ф. в Англии. V. Ф. на Пиренейском полуострове. VI. Ф. в Чехии и Моравии. VII. Ф. в Польше. VIII. Ф. в России. IX. Ф. в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Древнегреческий календарь — Календарь Данные о календаре Тип календаря Лунно солнечный Календарная эра Вставка високосов Другие календари Армелина · Армянский: языческий, христиански … Википедия
Древнегреческие календари — Древнегреческий календарь лунно солнечный календарь, в котором годы состояли из 12 лунных месяцев по 29 и 30 дней всего в году было 354 дня с вставкой, примерно раз в 3 года, дополнительного месяца. По мере упорядочения календаря, был введен 8… … Википедия
Иван IV Васильевич Грозный — (25 VIII 1530 г. – 18 III 1584 г.) – великий князь (с 1533 г.) и царь (с 1547 г.) всея Руси, писатель и публицист. Историческая роль И. В. сложна и противоречива; противоречива и его роль в истории древнерусской литературы. В годы И. В. к… … Словарь книжников и книжности Древней Руси
