-
1 паль
см. II. Пал 3.* * *диал.ви́палина; палени́на, палени́ця -
2 заглиблення паль
погруже́ние свайУкраїнсько-російський політехнічний словник > заглиблення паль
-
3 piling
n1) забивання паль2) шпунтовий ряд3) будівництво на палях4) збирання (звалювання) в купу5) штабелювання* * *I [`pailip] n; буд.забивання паль; шпунтовий ряд; пальова спорудаII [`pailiç] n1) збирання, звалювання в купу або купи; тex. штабелювання2) метал. пакетування -
4 poling
n1) збірн. палі, кілки2) ел. стовпова лінія3) забивання паль (кілків)4) ставлення стовпів5) мор. відштовхування жердиною* * *n1) палі, кілля; жердини, тичини; тички для затягувань; pl; бyд. частокіл; тин, огорожа; eл. стовпова лінія; ряд опор2) забивання паль або колів; встановлення стовпів4) метал. дражніння -
5 палить
паливать1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].* * *I пал`ить1) (птицу, тушу) смали́ти2) (сжигать, прожигать) пали́ти3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́ритиII -
6 погружение свай
загли́блення паль -
7 погружение свай
загли́блення паль -
8 palification
-
9 pile-driver
n тех.копер* * *n; тех.1) копер ( для забивання паль); коперник2) потужний удар (кулаком, ногою); спортсмен, який володіє потужним ударом3) cпopт. кидок з падінням через голову ( у боротьбі) -
10 paliflcation
n буд.1) забивання паль2) зміцнення ґрунту палями -
11 palification
-
12 pile-driver
n; тех.1) копер ( для забивання паль); коперник2) потужний удар (кулаком, ногою); спортсмен, який володіє потужним ударом3) cпopт. кидок з падінням через голову ( у боротьбі) -
13 piling
I [`pailip] n; буд.забивання паль; шпунтовий ряд; пальова спорудаII [`pailiç] n1) збирання, звалювання в купу або купи; тex. штабелювання2) метал. пакетування -
14 poling
n1) палі, кілля; жердини, тичини; тички для затягувань; pl; бyд. частокіл; тин, огорожа; eл. стовпова лінія; ряд опор2) забивання паль або колів; встановлення стовпів4) метал. дражніння -
15 залп
випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.* * *залп, -у, ви́пал, -у, [групови́й] по́стріл (-у) -
16 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
17 нагель
латовець (-вця), тибель (-бля), ціпаль (-ля).* * *спец.на́гель, -ля -
18 паленина
-
19 паля
па́ля; диал. паль, -лі -
20 свайный
пальови́й\свайныйая постро́йка — археол., этногр. буді́вля на па́лях
\свайныйая бо́йка — строит. забива́ння (вбива́ння) паль
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Паль-Я — Характеристика Длина 50 км Площадь бассейна 800 км² Бассейн Северная Сосьва Водоток Устье 310 км по левому берегу реки Сев. Сосьва … Википедия
паль — ПАЛЬ, арх., диал. – Опаленные огнем бревна для стен (прим авт.). Пётр Албычев, разглаживая ладонью паль, балагурил с пушкарем Селиверстом (1. 440); Острожные остроконечные пали уже чуть потемнели, но от земли взялись плесенью (3. 309). Ср. с иным … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ПАЛЬ — ПАЛЬ, пали, жен. (обл.). Выжженное место в лесу или на лугу. || То же, что лядина. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
паль — пал Словарь русских синонимов. паль сущ., кол во синонимов: 6 • гарь (10) • место (170) … Словарь синонимов
Паль — ж. местн. Выжженное место в лесу или на лугу; пал. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
паль — ПАЛЬ, и, ж. Наиболее дешевый наркотик (часто анаша). Из нарк. или уг. Возм. от общеупотр. «палить», «палёный» и т. д … Словарь русского арго
паль — паль, и (выжженное место в лесу, в степи) … Русский орфографический словарь
паль — и; ж. Нар. разг. = Пал (1.П.; 2 зн.) … Энциклопедический словарь
паль — іменник жіночого роду паля діал … Орфографічний словник української мови
паль — паль, вбивати на палю один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
паль — I. ПАЛЬ pal м. и ж. Кол (крепостного палисада, насыпи и т. п.). <Кикин > казнен был на Москве: руки и ноги ему ломано и голову отнявши на паль зложено. 1718. Я. Маркович Дн. // КС 1891 33 прил. 8. Окончил этот фатальный мост уже третий… … Исторический словарь галлицизмов русского языка