-
1 очищати
вчт; техн. очища́ть (удалять всё лишнее, постороннее) -
2 осветлять
-лить, хим. очищати, очистити.* * *несов.; сов. - осветл`ить1) спец. проясня́ти и проя́снювати, проясни́ти, осві́тлювати, освітли́ти2) (освещать, делать светлым) осві́тлювати, освітли́ти -
3 просветлять
просветлить1) (дом и т. п.) робити, зробити світлішим, яснішим (дім); (жидкость) очищати, очистити, проціджувати, процідити; (лицо, глаза и пр.) прояснювати и проясняти, прояснити (лице, очі);2) (духовно) просвітлювати, просвітлити. Просветлённый - (о жидкости) очищений, проціджений, (о лице и т. п.) прояснений, (духовно) просвітлений, просвітлий. [Високо здіймав пресвітле чоло (Л. Укр.). Він нам говорив про царство боже, де просвітлі люди уже не женяться й не віддаються (Л. Укр.)]. -ться -1) прояснюватися и -снятися, прояснитися; см. Проясняться; (о жидк.) очищатися, очиститися;2) (духовно) просвітлюватися, просвітлитися, просвітліти.* * *несов.; сов. - просветл`ить1) проясня́ти и проя́снювати, проясни́ти, просві́тлювати, просвітли́ти2) перен. просві́тлювати, просвітли́ти, проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти
См. также в других словарях:
очищати — ОЧИЩА|ТИ (110), Ю, ѤТЬ гл. 1. Очищать, делать чистым: ˫ако се нѣ при коѥмь зъданѣ съсѹдѣ. малѹ нѣкакѹ влагѹ имѹштѫ. аште въложиши || ѹгль огньнъ. исѹшѧѥть и пожьжеть влагѹ и очиштѧѥть. (καϑαίρει) Изб 1076, 208–208 об.; вла(с) главы твое˫а не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
очищати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = глаг. (греч. καθαρίζειν) 1) делать кого л. или что л.… … Словарь церковнославянского языка
очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… … Український тлумачний словник
очищати — I = очищувати, очистити (від домішок, чогось стороннього, зайвого); перечищати, перечистити (перев. про зерно); віяти, провіювати, провівати, провіяти (про зерно на вітрі / віялкою); промивати, промити (водою, рідиною); рафінувати (про жири,… … Словник синонімів української мови
очищати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полоти — (очищати поле, город тощо від бур янів), прополювати, прополоти, виполювати, виполоти Пор. сапати … Словник синонімів української мови
тіпати — (очищати волокно конопель, льону тощо від костриці), терти, обтіпувати, обтіпати, бити; м яти (виминаючи кострицю) … Словник синонімів української мови
пурgовати — очищати, прочищати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вичісувати — ую, уєш, недок., ви/чесати, ешу, ешеш, док., перех. 1) Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого небудь. || розм. Чешучи, шкрябаючи лапою, видаляти що небудь із шерсті (перев. про собак). 2) розм. Те саме, що розчісувати;… … Український тлумачний словник
очищатисѧ — ОЧИЩА|ТИСѦ (44), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. 1. Делаться чистым, очищаться. Образн.: аще бо и персть привлачи(т) что злобы. и землен(о)е тѣло ѡтѧгчаѥть ѹмъ горѣ н(о)симъ. или горѣ нести сдѣтелева. и онъ образъ да очищаѥть(с) ѿ тины. и горѣ да полагаѥть ѥдино… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник