-
1 оцет
etiķis -
2 оцет
оцтяный см. Уксус, уксусный.* * *о́цет, род. п. о́цту -
3 оцет
-
4 оцет
-
5 оцет
библ., ц.-сл.( винный уксус) (wine) vinegar, sour wine -
6 оцет с жёлчью
Bible: vinegar mingled with gall -
7 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1) -
8 натощак
нрч. на-тще-серце, (диал. на-ще-серце), натще, натощака, (шутл.) на голу печінку. [На-тще-серце так і рушила до пошти (Г. Барв.). Пішов на лекції на-тще-серце (Яворн.). Чаю ще не пили? - так ходім скупаємося в ставку: натще воно добре (Кониськ.). Прираяли пить оцет натще (Свидн.). З'їжте оце на голу печінку (Звин.)].* * *нареч.на́тще и натще́; натщесерце, натощака́, натоща́к -
9 острый
1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.* * *го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний -
10 уксус
см. оцет
См. также в других словарях:
ОЦЕТ — (от лат. acetum). Окисшее вино, уксус; в фигуральном значении, острота, остроумие. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ОЦЕТ (церк.) уксус. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.… … Словарь иностранных слов русского языка
оцет — уксус Словарь русских синонимов. оцет см. уксус Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ОЦЕТ — ОЦЕТ, оцта, муж. (ритор. устар.). Уксус (из евангельского выражения: напоять оцтом и желчью). « О литература! …ты, напояющая оцтом и желчью сердца своих деятелей.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОЦЕТ — (оцта) муж., церк., южн., зап. уксус, астрах. серка, сырка персидск. Зажадалося (захотелось) як кобыли оцту. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
оцет — оцет, оцта … Русский орфографический словарь
оцет — род. п. оцта уксус , южн., зап. (Даль), укр. оцет, род. п. оцту, блр. оцет, др. русск., ст. слав. оцьтъ ὄξος (Остром., Супр.), болг. оцет (Младепов 405), сербохорв. о̀цат, род. п. о̀цта, словен. oсеt, oсtа, чеш. осеt, слвц. осоt, польск. осеt.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Оцет — м. устар. Уксус (из евангельского выражения: напоять оцтом и желчью , что в литературном языке имеет значение: приносить страдания, мучения, отравлять существование кому либо ). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
оцет — оцет, оцты, оцта, оцтов, оцту, оцтам, оцет, оцты, оцтом, оцтами, оцте, оцтах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
оцет — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = сущ. (греч. ὄξος) винный уксус. … … Словарь церковнославянского языка
Оцет — уксус винный … Краткий церковнославянский словарь
оцет — о/цту, ч. Рідина з різким запахом і кислим смаком, яка є водним розчином оцтової кислоти і вживається як гостра приправа до їжі, для консервування продуктів і т. ін … Український тлумачний словник
