-
1 остріха
-и; см. острішок -
2 острів
чisland; поет. isle -
3 острів
- ровао́стров -
4 остріг
-ро́гусоло́менный тын -
5 острів
ostriwч.wyspa геогр. -
6 острів
კუნძული -
7 острів
выспа -
8 острів
ada -
9 острішок
-шка; = острі́ха, -и1) нижний край соломенной крыши; диал. стреха́3) перен.:острі́шки брів — острия́ брове́й
-
10 острів'янин
ч; ж - острів'янка -
11 острів'янка
ж; ч - острів'янин -
12 острівець
-вця; = острове́ць; (род. острівця); уменьш.острово́к -
13 острівець безпеки
Українсько-англійський юридичний словник > острівець безпеки
-
14 острівок безпеки
-
15 острівець
ч -
16 острівний
insular; island -
17 острівний
островно́й -
18 острівок
= острово́к, -вкаострово́к -
19 острівський
островно́й -
20 острів'яни
= остров'я́ни, -яностровитя́н
См. также в других словарях:
острѣи — (11) сравн. степ. к острыи. 1.Во 2 знач. Образн.: живо слово б҃иѥ ѡстрѣѥ меча. МПр XIV2, 54 об.; живо бо ре(ч) слово б҃ие и дѣиствено. и ѡстрѣе всѧкого мѣча ѡбоюду ѡстра. (τομώτερος) ЖВИ XIV–XV, 40в. 2. В 6 знач.: И о женѣ намъ и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѣчи — (ЩИ) (4*), ОСТРИ|ГОУ, ЖЕТЬ гл. 1.Остричь волосы: далида же и самсона острѣгши иноплеменьникомъ. предасть. Пр 1383, 119а. 2. Постричь в монахи: по прѣтечению лѣта острѣщи того заповѣдаѥмъ. УСт к. XII, 233; и повелѣ великомѹ никонѹ острѣщи и. ЖФП… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Острём — (швед. Åström) фамилия шведского происхождения. Известные носители: Острём, Нина (р. 1962) финская певица. Острём, Сверкер (1915 2012) шведский дипломат, постоянный представитель Швеции при ООН … Википедия
острѣ — (2*) нар. Сурово, неласково: осътрѣ на нь блѧдешь. Пр 1383, 92а; ты смѹщаѥши(с) ѿ дь˫авола. и ты не разѹм(ѣ)еши сво˫а. но ˫аже сѹть ближнѧго. острѣ глѧдаеши. (ὀξέως) ПНЧ к. XIV, 27г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѧти — ОСТРѦ|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что острити в 1 знач.: и ѥгда имъ ѡстримъ по врачевнѣи ослѣ. то не червленъ испущаѥть по образу своѥму сокъ. но акы млеко. и наполнѧеть соку ѥго съсѹды многы. ѥлико же хощеть и острѧѥть [в др. сп. ѡстримъ] же самъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
остр — нареч, кол во синонимов: 1 • острый (90) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
острѣха — ОСТРѢХ|А (2*), Ы с. Кровля: что ти творю ѡстави мѧ мало подъ ѡстрѣхою твоею да почию. (ὑπὸ τὴν στέγην) СбТр XIV/XV, 170; гулубеви [так!] же и воробьеве полетѣша въ гнѣзда сво˫а. ѡви в голубникы св(о)˫а. воробьеве же подъ ѡстрѣхы [ЛЛ 1377, 17 –… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
острѣѥ — (1*) сравн. степ. к остро в 1 знач. Перен. Сильнее, глубже: Лична˫а красота ѡстрѣѥ стрѣлы ѹ˫азвлѧеть ‹и› ѡчима къ ср(д)цю и д҃ши въсход‹ит›ъ. (ὀξύτερον) Пч н. XV (1), 93 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
остріг — (острожок) 1. Розташоване у прикордонній смузі давньоруське укріплення із загостреною дерев яною огорожею, де тимчасово або постійно знаходився військовий загін. 2. Невелика в язниця із високою стіною у Російській імперії XVIII–XIX ст … Архітектура і монументальне мистецтво
Острівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Остріїв — прикметник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови