остилий

надоесть набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися, настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в'їдатися, в'їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть ніде так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Щоденні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печеної редьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, остилий, настилий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебе вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].

* * *

несов.; сов. - надо`есть

опостыть остити, ости(г)нути, настити, огиднути, осоружитися, о[у]прикритися, увіритися, обриднути, набриднути, остогиднути кому що, хто. [Літечко кожному миле, а зима всім уже остила. Осоружилося мені таке життя. Остогид йому ланцюг (Гліб.)]. Опостылевший, опостылый - остилий, осоружний, настилий, обридлий, набридлий, остогидлий. Что-либо -вшее - осоруга, огида.

* * *

охладеть

1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;

2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.

* * *

несов.; сов. - охлад`еть

1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути

2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

осоружний, огидний, остилий, (сущ.) огида. -лый муж - нелюб. -лая жена - нелюба дружина.

* * *

на[о]бридлий, остилий, осоружний.

* * *