-
1 osiedlić
оселити -
2 domicile
1. n1) юр. постійне місце проживання2) місце платежу за векселем2. v1) поселити на постійне проживання2) мати постійне місцеперебування3) ком. позначити місце платежу за векселем* * *I n, юр.постійне місце проживання, доміцилій; кoм. місце платежу за векселем, доміцилійII v1) оселити на постійне проживання; мати постійне місцеперебування; юp. мати доміцилій2) кoм. визначити місце платежу за векселем, доміцилювати -
3 lodge
1. n1) будиночок; сторожка (біля воріт); будка; приміщення воротаря2) мисливський будиночок3) тимчасове житло4) намет індіанців, вігвам5) масонська ложа6) члени масонської ложі7) ложа (в театрі)8) квартира ректора коледжу (в Кембриджі)10) гірн. рудний двір2. v1) дати притулок; надати приміщення; поселити; розмістити2) тимчасово поселитися; тимчасово проживати3) наймати кімнату (у когось)4) здавати кімнати; брати пожильців5) засісти, застряти (про кулю тощо)8) залишати9) покласти, прибити (вітром, зливою)10) вилягати (про посіви, хліб)11) наділяти (правами тощо)lodge out — ночувати не вдома (на вокзалі, у гуртожитку)
* * *I n1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців5) масонська ложа; члени масонської ложі8) гipн. рудний двірII v1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)6) наділяти (правами, повноваженнями)7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення) -
4 domicile
I n, юр.постійне місце проживання, доміцилій; кoм. місце платежу за векселем, доміцилійII v1) оселити на постійне проживання; мати постійне місцеперебування; юp. мати доміцилій2) кoм. визначити місце платежу за векселем, доміцилювати -
5 lodge
I n1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців5) масонська ложа; члени масонської ложі8) гipн. рудний двірII v1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)6) наділяти (правами, повноваженнями)7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення) -
6 водворять
-ся, водворить, -ся селити, -ся, оселяти, -ся, оселити, -ся, опоселяти, -ся, опоселити, -ся, впроваджувати, -ся, впровадити, -ся, осаджувати, -ся, осадити, -ся (осідати, осісти). -ный - оселений. Водворять, -рить порядок, тишину - утихомирювати, -рити, запроваджувати, запровадити супокій. Водворять, -рить законность - заводити (завести) законність. Водворять, -рить на место жительства - повернути до місця домівки.* * *несов.; сов. - водвор`ить1) ( поселять) сели́ти и оселя́ти, осели́ти; ( помещать) поміща́ти, помісти́ти; ( ставить) ста́вити, поста́вити; ( садить) сади́ти, посади́ти; (несов.: сажать) саджа́ти садови́ти2) (перен.: устанавливать) устано́влювати и установля́ти, установи́ти, запрова́джувати, запрова́дити, впрова́джувати, впрова́дити; ( заводить) заво́дити, заве́сти\водворять поря́док — устано́влювати (установля́ти), установи́ти (наво́дити, навести́) поря́док
-
7 вселять
-ся, вселить, -ся вселяти, -ся, вселити, -ся, оселяти, -ся, оселити, -ся. -ленный - вселе[я]ний, оселе[я]ний.* * *несов.; сов. - всел`ить1) всели́ти, всели́ти -
8 насаживать
насадитьI. 1) см. Насаждать;2) см. II. Насаживать 2;3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;2) см. Наседать;3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.II. Насаживать, насажать -1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -1) насаджений, понасаджуваний;2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;4) понастановлюваний, попризначуваний;5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.* * *несов.; сов. - насад`ить1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти -
9 поселять
поселить1) селити, поселити, оселяти, оселити, осаджувати, осадити, саджати, посадити, (мн.) пооселювати, поосаджувати кого, що. [Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх (Г. Барв.). Оселяли люд той по пустелях (Крим.). Поосаджував пан людей у лісі (Гр.)];2) -лять раздор - сіяти, посіяти нелад, чвари; розтич приносити, принести. Поселённый -1) поселений, оселений;2) посіяний.* * *несов.; сов. - посел`ить1) ( помещать на жительство) оселя́ти, осели́ти, поселя́ти, посели́ти; обселя́ти, обсели́ти; оса́джувати и осаджа́ти, осади́ти2) (перен.: возбуждать что-л.) сі́яти, посі́яти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати -
10 Придворять
придворить1) (земли) пригороджувати, пригородити, (о мног.) попригороджувати до двора (землі);2) кого - брати (взяти) в прийми, приймати, прийняти кого;3) (поселять на готовое) селити, оселяти, оселити, упроваджувати, упровадити у що, на що. -
11 osadzić
1. оселити, заселити;2. посадити; усадовити;3. насадити,4. настромити;5. осадити (хім.);6. затримати, уповільнити, зупинити
См. также в других словарях:
оселити — див. оселяти … Український тлумачний словник
оселити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Спиридонова Буда — Село Спиридонова Буда Страна РоссияРоссия … Википедия
оселений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оселити. || осе/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
оселення — я, с. Дія за знач. оселити і оселитися … Український тлумачний словник
селити — (десь на постійне / тимчасове проживання; давати притулок), оселяти, оселити, поселяти, поселити, приміщати, приміщувати, примістити; підселяти, підселити (до когось); поміщати, помістити, розміщати, розміщувати, розмістити (надавати приміщення… … Словник синонімів української мови