-
1 освічений
1. yarıqlanğan (світлом)2. tasilli, tasil körgen, malümatlı, oqumış (той, хто має освіту) -
2 освічений
(well-)educated, cultured -
3 освічений
Iобразо́ванный; просвещённыйIIосвещённый; озарённый; осия́нный -
4 освічений
oswiczenyjприкм.oświecony, wykształcony -
5 освічений
матем.; физ. образо́ванный ( просвещенный) -
6 освічений
განათლებული, განსწავლული -
7 освічений абсолютизм
Українсько-англійський юридичний словник > освічений абсолютизм
-
8 განათლებული
освічений -
9 განსწავლული
освічений -
10 dannet
освічений -
11 uddannet
освічений -
12 veluddannet
освічений -
13 wykształcony
освічений -
14 окумуш
освічений М. -
15 enlightened absolutism
-
16 Просвещё[о]нный
прил. (образованный) освічений, освітни[і]й, просвічений. [Освічений та свідомий народ (Єфр.). Освічена людина. В старовину письменство було привілеєм вищих, освітнішиї кругів (Єфр.) Твій батько людина розсудлива, просвічена (Неч.-Лев.)]. -щённый абсолютизм - освічений (просвічений) абсолютизм. -
17 просвещать
просветить1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людей (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ - освічувати народ;2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи - просвітити очі. [Глянь на мене, незрячі очі просвіти (Псал.)];3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звечора, то просвітю гори і долини (Чуб.)];4) просветить известное время - світити, просвітити певний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].* * *несов.; сов. - просвет`ить1) (сообщать знания, давать образование) осві́чувати, освіти́ти2) (делать ясным, понятным; поучать истинам) просвіща́ти и просві́чувати, просвіти́ти -
18 освещать
осветить освітлювати, освічувати, освітити (о мног. поосвічувати, поосвітлювати) що чим, осявати, осяяти, осяйнути що чим, ( путь) просвічувати, просвітити; (отвлечённо: вопрос и т. д.) ви[о]світлювати, висвітлити, освітлити. Лампа -щала уютную комнату - лямпа осявала (освітлювала) затишну кімнату. -тить вопрос, события - ви[о]світлити питання, події. Прокурор отдельно -щает роль каждого из подсудимых - прокурор окремо висвітлює ролю кожного з підсудних. -щать пути в будущее - просвічувати шляхи в прийдешнє (майбутнє). Освещаемый кем, чем - освітлюваний, освічуваний, осяюваний від кого, від чого, чим [напр., від мене, від сонця (мной, солнцем), промінням сонячним]. -щённый - освітлений, осяяний, осяйний, освічений; просвічений; висвітлений.* * *несов.; сов. - освет`ить1) осві́тлювати и освітля́ти и осві́чувати, освіти́ти и освітли́ти; (несов.: посветить) посвіти́ти2) (перен.: разъяснять, истолковывать) висві́тлювати, ви́світлити, осві́тлювати, освіти́ти -
19 literate
1. n1) письменна людина2) широко освічена людина2. adj1) письменний, грамотний2) освічений* * *I nграмотна людина; широко освічена людинаII a1) грамотний; освічений2) = literary II -
20 educated
adj1) освічений; вихований; розвинений2) тренований, дресирований* * *[`edjukeitid]a1) освічений, який отримав освіту; культурний, розвинутий2) дресирований; тренований3) заснований на інформації; обґрунтований
См. также в других словарях:
освічений — 1 дієприкметник від: освітити освічений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання … Орфографічний словник української мови
освічений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II а, е. 1) Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2) у чому, заст., рідко. Обізнаний. •• Осві/чений абсолюти/зм політика ряду європейських… … Український тлумачний словник
освічений — 1) (який має освіту, усебічні знання), ерудований, у[в]чений; начитаний (який набув усебічних знань завдяки значній кількості прочитаних книжок) Пор. письменний 2) див. обізнаний … Словник синонімів української мови
освітній — я, є. 1) Стос. до освіти. || Який поширює освіту, знання. •• Осві/тній ценз рівень освіти, що визначається закінченням якого небудь навчального закладу, а також права, які він дає. 2) заст., рідко. Освічений (див. освічений II 1)) … Український тлумачний словник
освіченість — ності, ж. Абстр. ім. до освічений II 1). || Рівень освіти … Український тлумачний словник
просвічений — 1 дієприкметник пронизаний променями просвічений 2 дієприкметник освічений рідко … Орфографічний словник української мови
неосвічений — (який не здобув освіти), невчений; малограмотний, неграмотний, безграмотний (який погано розбирається в якій н. галузі знань); неінтеліґентний, некультурний, нерозвинений, нерозвинутий, сірий, темний, репаний (неосвічений, з недостатнім… … Словник синонімів української мови
непросьвічений — на, не, Пт. Неосвічений, неграмотний; який не має освіти … Словник лемківскої говірки
високоосвічений — а, е. З широкою освітою, з великими знаннями … Український тлумачний словник
малоосвічений — а, е. Який не має достатньої освіти, знань … Український тлумачний словник
неосвічений — а, е. Який не має освіти; неграмотний. || Який мало знає; малодосвідчений … Український тлумачний словник
