опирати

См. также в других словарях:

• опирати — I а/ю, а/єш, недок., опе/рти, опру/, опре/ш; мин. ч. опе/р, ла, ло; док., перех. 1) Те саме, що обпирати I. 2) перен. Ґрунтувати, базувати на чому небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., опра/ти, оперу/, опере/ш, док …   Український тлумачний словник

• опирати — опирати: (десь) обрѣтаться, доходить [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

• опирати — 1 дієслово недоконаного виду притуляти опирати 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне рідко …   Орфографічний словник української мови

• оперти — див. опирати I …   Український тлумачний словник

• опирання — я, с. Дія за знач. опирати, опиратися …   Український тлумачний словник

• опора — и, ж. 1) Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого , що небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2) спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі… …   Український тлумачний словник

• опрати — див. опирати II …   Український тлумачний словник

• підпирати — а/ю, а/єш, недок., підпе/рти, підіпру/, підіпре/ш, док., перех. 1) Ставити підпори для підтримки чого небудь. || Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось. || у сполуч. зі сл. бік …   Український тлумачний словник

• спирати — а/ю, а/єш, недок., спе/рти і зіпе/рти, зіпру/, зіпре/ш; мин. ч. спер і зіпе/р, ла, ло; наказ. сп. зіпри/; док., перех. 1) Робити занадто тісним простір, зайнятий чим небудь. || Натискаючи, штовхаючи, примушувати кого небудь відійти, відсунутися.… …   Український тлумачний словник