-
1 опалити
техн. отопля́ть -
2 отапливать
-ся, отопить, -ся опалювати, -ся, опалити, -ся, отоплювати, -ся, отопити, -ся, огрівати, -ся, огріти, -ся. -вать себя - опалюватися, опалитися, отоплюватися, отопитися чим, протоплювати (протопити) себе. [Цієї зими не протоплю я себе, не маю за що палива купити]. Отапливаемый - опалюваний, отоплюваний, огріваний. Отопленный - опалений, отоплений, огрітий.* * *тж. отопл`ять; несов.; сов. - отоп`итьопа́лювати и опаля́ти, опали́ти, ото́плювати, отопи́ти
См. также в других словарях:
опалити — ОПАЛ|ИТИ (11), Ю, ИТЬ гл. Обжечь: и видѣ. попы висѧща. ѿ краи ногътии исхожаше огнь ѿ тѣмене ихъ и опалѥше [так!] ˫а. (κατέκαιεν) СбТр XII/XIII, 33 об.; имъ же ан҃глъ пещь оброси. мч҃тлѧ опаливъ ѹмьртви. ПрЛ 1282, 100г; пламы опали ѥму нозѣ. ЧтБГ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
опалити — див. опалювати … Український тлумачний словник
опалити — див. опалювати … Словник синонімів української мови
опалити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
опала — Общеславянское слово от глагола опалити, образованного приставочным способом от палити – жечь … Этимологический словарь русского языка Крылова
опалениѥ — ОПАЛЕНИ|Ѥ (3*), ˫А с. Действие по гл. опалити: аще и забывааше себе побѣжаѥма. ѿ тьрпѧщиихъ стръганиѥ и раньны˫а мѹкы. остриты [вм. остроты?] же меча. и опалѥниѥ огн˫а. (τὰς καταφλέξεις) КЕ XII, 229а; зѹбомъ искорененiѧ ˫азыкомъ изрѣзанi˫а.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
опаленъ — (12) прич. страд. прош. к опалити: огнь ишьдъ отъ гроба и зажьже нозѣ ѥго. и искочивъ начатъ повѣдати и нозѣ показыва˫а своѥи дрѹжинѣ. опаленѣ и ожьженѣ. СкБГ XII, 19а; послѣди в конобъ въверженъ бы(с) и не опаленъ. Пр 1383, 114г; обрѣтенъ бы(с) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
опалимъ — (1*) прич. страд. наст. к опалити: сл҃нцмь опалимъ. || весьма изнемогъсѧ (συμφλεχϑείς) ГА XIV1, 182а–б. Ср. неопалимъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
опалитисѧ — ОПАЛ|ИТИСѦ (3*), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. Страд. к опалити: Довлѣѥть ѥственому ѡгню. начало пламени движени˫а. аще ли же вложиши винны [так!] ѡгнь. и опалитьсѧ. и напыщишисѧ. пыщени˫а всепагубнаго. (ἐκκαυϑήση) ФСт XIV/XV, 115г; купина приѥмши огнь не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
опалений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опалити … Український тлумачний словник
опалення — я, с. 1) Дія за знач. опалити 1). 2) Система обігрівання приміщень … Український тлумачний словник
