окупант

См. также в других словарях:

• окупант — а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник …   Український тлумачний словник

• окупант — [окупа/нт] нта, м. (на) нтов і/ н т і, мн. нтие, н т іў …   Орфоепічний словник української мови

• окупант — (той, хто бере участь / брав участь в окупації), загарбник, наїзник, займанець, поневолювач …   Словник синонімів української мови

• окупант — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• окупант — панта, ч. Пр. Той, хто здійснює окупацію; загарбнук …   Словник лемківскої говірки

• Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

• диверсія — ї, ж. 1) Акт зруйнування або пошкодження об єктів військового, державного значення агентами ворожих країн або народними месниками у тилу окупантів. 2) Воєнна операція, здійснювана для відвернення уваги противника від місця, де готується головний… …   Український тлумачний словник

• займанець — нця, ч., діал. 1) Той, хто першим зайняв вільну (незайману) землю. 2) Загарбник, окупант …   Український тлумачний словник

• макі — I мак і невідм., ч. Одна з назв французьких партизанів, що боролися проти німецьких окупантів під час Другої світової війни. II м акі невідм., ч. Ссавець із підряду лемурів, що живе перев. на Мадагаскарі …   Український тлумачний словник

• молодогвардійці — ів, мн. (одн. молодогварді/єць, і/йця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона Молода гвардія , яка боролася проти німецько фашистських окупантів під час Великої Вітчизняної війни …   Український тлумачний словник

• окупантський — а, е. Прикм. до окупант …   Український тлумачний словник