-
1 одно
см. одинодно́ -
2 одно
див. один -
3 одноіндексний
of index one, one-index, single-index -
4 одноінтервальний
-
5 Скільки вовка не годуй, а він все одно в ліс дивиться
Por mucho que alimentes a l lobo, él mira al bosque // el hijo de la gata ratones mata; la cabra siempre tira al monteІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Скільки вовка не годуй, а він все одно в ліс дивиться
-
6 зернина
( одно) зерно́ -
7 саме
I са́менар.как раз, аккура́т, в аккура́т; (при нар. или мест.) и́менноII са́ме1) (действующий лично, без посторонней помощи, непроизвольно) само́2) (без других, в одиночестве) одно́3) (ничего другого, никого другого) одно́, усилит. то́лько [одно́], [одно́] лишь4) (при сущ. - для подчёркивания важности, значительности обозначаемых этими словами лиц и предметов) само́5) (воплощённое, олицетворённое) само́6) (в значении сущ.) само́III саме́см. сам1) (действующее лично, без посторонней помощи, непроизвольно) само́2) (без других, в одиночестве) одно́3) (ничего другого, никого другого) одно́, усилит. то́лько [одно́], [одно́] лишь4) (при сущ. - для подчёркивания важности, значительности обозначаемых этими словами лиц и предметов) само́5) (воплощённое, олицетворённое) само́6) (в значении сущ.) само́ -
8 само
см. сам1) ( действующее лично) само́2) (без других, в одиночестве) одно́3) (ничего другого, никого другого) одно́, усилит. то́лько [одно́], [одно́] лишь -
9 один
I числ.оди́н (одна́, одно́)II( в значении неопределённого местоимения) оди́н; ( при противопоставлении или перечислении) ино́йIII в значении сущ.оди́нIV в значении прил.оди́н; ( одинаковый) еди́ный; (при выделении единичного из категории, среды) еди́нственныйV(в значении краткого прил.: без других, в отдельности - часто в сочетании со словами лише́, т ільки) оди́нVI только одно; нар.то́лько; ( при глаголе сильнее) то́лько и -
10 плутати
пу́тать; ( приводить в беспорядок) спу́тывать; (соединять одно с другим, принимать одно за другое) меша́ть, сме́шивать; (терять порядок, последовательность) сбива́ться; (неумело, нескладно говорить перен.) ла́пти плести́; (блуждать, бродить, не зная дороги) плута́ть -
11 тупцювати
= ту́пцятитопта́ться; перемина́ться [с ноги́ на́ ногу]; (образно - о ходьбе мелкими, шагами) семени́тьтупцюва́ти ко́ло (бі́ля) ко́го — (ходить, ухаживать за кем) проявля́ть забо́ту о ком, забо́титься о ком; (ухаживать, преследуя корыстные цели) увива́ться за кем
тупцюва́ти ко́ло (бі́ля) чо́го — (образно - о заботах, хлопотах) суети́ться, хлопота́ть
тупцюва́ти на [одно́му] мі́сці — (не двигаться вперёд, не развиваться) топта́ться на [одно́м] ме́сте
-
12 тупцюватися
= ту́пцятисятопта́ться; перемина́ться [с ноги́ на́ ногу]тупцюва́тися на [одно́му] мі́сці — (не двигаться вперед, не развиваться) топта́ться на [одно́м] ме́сте
-
13 діалектична логіка
ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.М. Булатов -
14 весь
= все, вся, всі; тж. увесь1) all, the whole, totalвсе одно — it's all one to me; all the same
всього, всіх — altogether, in all; ( разом) total; (тільки, лише) but
2) (як ім.) everything; all3) мн. everyone sg., everybody sg., allвсі до одного — everyone of them; all to a man; all to the last man
всього найкращого!, на все добре! — goodbye!; all the best!; have a good day!
-
15 однак
-
16 однаково
-
17 вмить
нар.вмиг, в оди́н миг, мгнове́нно, в одно́ мгнове́ние, в мгнове́ние о́ка, ми́гом -
18 дарма
I да́рмасм. дармаII дарма́нар.напра́сно, бесполе́зноIII дарма́( безвозмездно) нар. да́ром; диал. дарма́IV дарма́в значении сказуемого( не имеет смысла) напра́сно, бесполе́зно; ( незачем) не́чего; (не имеет значения, неинтересно) безразли́чно, всё равно́, всё одно́, всё еди́но; (в смысле возражения, приближаясь иногда к междометию) ничего́, пусто́е, пустяки́, ерунда́, жарг. ни черта́, нет нужды́V дарма́йому́ все дарма́ — ему́ всё нипочём, ему́ всё трын-трава́
дарма́ що союз — хотя́, хоть, несмотря́ на то, что
-
19 єден
= єдне́, єдна`; диал.оди́н, одна́, одно́що за єде́н? — кто такой?; кто тако́в?; что за челове́к?
-
20 єдне
см. єден; диал.одно́
См. также в других словарях:
одно и то же — одно и то же … Орфографический словарь-справочник
одно — • один/одна/одно/одни числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? один дом, одна рука, одно слово, (нет) скольких? одного дома/слова, одной руки, скольким? одному дому/слову, одной руке, (вижу) сколько? один дом, одну руку, одно слово, (вижу)… … Толковый словарь Дмитриева
одно — ОДНО, одного. ср. к один. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
одно — ОДНО, одного. ср. к один. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
одно… — (без удар.). Первая часть составных слов со знач.: 1) числительного один (см. один во 2 знач.), напр. одноатомный, одноэтажный, одноголосный; 2) один и тот же, см. один в 7 знач., напр. однодеревенцы (люди из одной деревни), однолетки,… … Толковый словарь Ушакова
одно и то же — то же, все равно, одинаково, монопенисно, монопенисуально, без разницы, один черт, старая песня, то же самое, та же песня Словарь русских синонимов. одно и то же нареч, кол во синонимов: 18 • а воз и ныне там (8) … Словарь синонимов
одно и то же — одно/ и то/ же, одного/ и того/ же, одному/ и тому/ же, одни/м и те/м же, об одно/м и т … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Одно И То Же — мест. То же самое. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Одно... — одно... Начальная часть сложных слов, вносящая значения 1) содержащий одну какую либо единицу (одноатомный, одноактный, однодневный и т.п.) 2) принадлежащий к одному и тому же, общий чем либо с кем либо (одноклассник, однотипный и т.п.) 3)… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Одно — I ср. Что либо определённое. II числ. Количеством в 1 единицу (о существительных среднего рода). III част. Употребляется при выражении ограничения по отношению к существительным среднего рода, соответствуя по значению сл.: только, лишь, лишь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Одно — I ср. Что либо определённое. II числ. Количеством в 1 единицу (о существительных среднего рода). III част. Употребляется при выражении ограничения по отношению к существительным среднего рода, соответствуя по значению сл.: только, лишь, лишь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой