Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

огорожа

  • 1 огорожа

    техн. городьба́ ( ограда), забо́р, огражде́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > огорожа

  • 2 огорожа

    диал. см. ограда 1)

    Русско-украинский словарь > огорожа

  • 3 огорожа

    обл. агароджа, -джы жен.

    Русско-белорусский словарь > огорожа

  • 4 огорожа

    θ. (διαλκ.) φράχτης.

    Большой русско-греческий словарь > огорожа

  • 5 забор

    1) (вообще ограда) горожа, огорожа (-жі), (торжеств.) ограда; см. Ограда, Плетень. [Огорожа кругом нова, висока, хазяйська (Н.-Лев.). Золотий сад і золотою оградою огороджений (Рудч.)]; (досчатый) б[п]аркан (-на), діловання; (из вертикально поставленных кольев) частокіл (-колу), (из горизонтальных жердей) воріння, вір'я; (решётчатый) штахета (и мн. штахети), штахетник; (из камня, кирпича) мур (-ру). Часть -ра между двумя столбами - пла[е]ниця. Обнести -ром - поставити огорожу, об[п]арканити що, заділувати, обмурувати що. Каменный -бор (в реке) - см. Гряда 2;
    2) (товаров, денег) забір, набір (-бору). [Мого забору (набору) в крамниці вже карбованців на п'ятеро (Звин.)].
    * * *
    I
    ( ограда) огоро́жа, горо́жа, огоро́да, тин, -у; ( дощатый) парка́н, -а и -у; ( плетень) пліт, род. п. пло́ту и плота́, лі́са

    под \забор ром — під ти́ном, попідти́нню

    II
    ( действие) забі́р, -бо́ру, забирання, взяття́

    \забор р това́ра — забі́р това́ру

    Русско-украинский словарь > забор

  • 6 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 7 плетень

    пліт (-оту), ум. плотик, (реже) опліт (-оту), запліт (-оту), тин, ум. тинок, тиночок, (соб.) тиння, городина, загорода, огорожа, ліса, (небольшой поперечный) перетика, перетинок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), чарда, гребля, ґард, [Підняв цигана на руки, та й через пліт кинув (Руд.). Огородив кругом оплотом. Вишня по-під тинню росте. Коли-б мені не тини та не перетинки, ходив-би я до дівчини та що-вечоринки]. Верхняя часть -тня - попліть (-ети). Полоса -тня в длину - вій (р. вою). [Пліт маю городити на сім воїв]. Род крыши на -тне - остріг, острішок. Ставить -тень - городити, тинити, обтинити, затинити.
    * * *
    пліт род. п. пло́ту и плота́, [пле́тений] тин, -у, лі́са

    Русско-украинский словарь > плетень

  • 8 поправляться

    поправиться
    1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;
    2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];
    3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;
    4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];
    5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.
    * * *
    несов.; сов. - попр`авиться
    1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися
    2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути
    3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати
    4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися
    5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

    Русско-украинский словарь > поправляться

  • 9 поскотина

    1) (пастбище) вигін (-ону), толока;
    2) (городьба) огорожа (-жі).
    * * *
    диал.
    1) ( пастбище) ви́гін, -гону, толо́ка
    2) ( изгородь) огоро́жа

    Русско-украинский словарь > поскотина

  • 10 Изгорода

    и Изгородь горожа, огорожа, загорожа; (из хвороста) пліт (р. плоту), тин (-ну), ліса, опліт (-лоту); (из вертикально стоящих кольев) частокіл (-колу), пакілля (ср. р.); (из горизонтально лежащих жердей) ві[о]р'я (ср. р.), ворини (-рин); (деревянная решотчатая) штахети (-хет), штахетник (-ка); (живая) живопліт (-плоту), обсада; (колючая) колюча загорожа. -родь поперечная разделяющая на части ч.-л. - перегорожа, перетика, перетинок (-нку). Обносить, обнести -дью из хвороста - тинити, обтинити що.

    Русско-украинский словарь > Изгорода

  • 11 Палисадина

    одна тычина частоколина) паля, кіл (р. кола), острокіл (-колу). [Огорожа з остроколу].

    Русско-украинский словарь > Палисадина

См. также в других словарях:

  • огорожа — См …   Словарь синонимов

  • огорожа — і, рідко огоро/да, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що небудь. •• Запобі/жна огоро/жа огорожа робочих місць на висоті та проходів до них, яка запобігає падінню людей …   Український тлумачний словник

  • огорожа — огорожа, огорожи, огорожи, огорож, огороже, огорожам, огорожу, огорожи, огорожей, огорожею, огорожами, огороже, огорожах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • огорожа — огор ожа, и, твор. п. ей …   Русский орфографический словарь

  • огорожа — (1 ж), Тв. огоро/жей; мн. огоро/жи, Р. огоро/ж …   Орфографический словарь русского языка

  • огорожа — и; ж. Нар. разг. = Изгородь …   Энциклопедический словарь

  • огорожа — и; ж.; нар. разг. = изгородь …   Словарь многих выражений

  • огорожа — (те, що відгороджує, оточує що н.), загорода, загорожа; мур, стіна (перев. з цегли); вориння, ві[о]р я (із жердин) Пор. паркан, тин …   Словник синонімів української мови

  • огорожа — іменник жіночого роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • огорожа — о/горож/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • жива огорожа — Вузькі й густі насадження дерев з кущами вздовж доріг, навколо полів, городів, котрі перегороджують вільний доступ тваринам і захищають їх від вітру й заносів …   Архітектура і монументальне мистецтво

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»