обшити

См. также в других словарях:

• обшити — див. обшивати …   Український тлумачний словник

• обшити — [обши/тие] и/йу, и/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

• обшити — див. обшивати …   Словник синонімів української мови

• обшити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• задранкувати — у/ю, у/єш, док. Оббити, обшити стелю або стіни дранкою …   Український тлумачний словник

• обложити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) Те саме, що обкласти 1), 2). || безос. 2) Оточити військами з метою оволодіння, завоювання. 3) спец. Оточити звіра під час полювання. 4) Обшити, оздобити чим небудь. 5) розм., рідко. Покласти спати. 6) безос.… …   Український тлумачний словник

• обшивка — и, ж. 1) рідко. Дія за знач. обшити, обшивати 2). 2) Те, чим обшивають або обшито що небудь. 3) спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін. 4) діал. Комір сорочки …   Український тлумачний словник

• обшитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обшити. || у знач. прикм …   Український тлумачний словник

• обшиття — я/, с. 1) Дія за знач. обшити 1), 2). 2) Те саме, що обшивка 2) …   Український тлумачний словник

• пометати — I помета/ю, помета/єш і помечу/, поме/чеш, док., перех. і без додатка. 1) Метати якийсь час. 2) розм. Метати все чи багато чого небудь. II а/ю, а/єш, док., перех. Обшити особливим дрібним швом усе чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

• пообкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обкидати чим небудь багато чогось, багатьох (кожне, кожного зокрема). 2) розм. Обшити по краях стібками багато чого небудь …   Український тлумачний словник