-
1 обрізати
I обрі́затисм. обрізатиII обріза́тисм. обрізувати; = обрі́зати1) обреза́ть, обре́зывать, обре́зать; (только несоверш. с.-х.) чека́нить2) рел. обреза́ть, обре́зать -
2 обрізати
I док. див. обрізуватиобр`ізатиII = обрізуватиобріз`ати -
3 обрізати
-
4 обрізувати
= обрізати, обрізати1) to cut, to crop, to clip; ( фруктові дерева) to prune; ( краї) to edge, ( краї паперу) to deckle2) ( у розмові) to cut one short, to snub, to rebuff -
5 обрізувати
= обрі́зати, обріза`ти1) обреза́ть, обре́зывать, обре́зать; (только несоверш. с.-х.) чека́нить2) рел. обреза́ть, обре́зать -
6 обтинати
obtynatyдієсл. -
7 зрізувати
= зрізати, зрізати1) ( обрізувати) to cut off ( away); ( верхівки дерев) to truncate, to poll, to top, to lop, to trim; (нігті, шкіру) to pareзрізувати кут — to cut off a corner, to take a shortcut
2) ( зменшувати) to cut, to reduce4) to plough, to flunk
См. также в других словарях:
обрѣзати — ОБРѢ|ЗАТИ 1 (19), ЖОУ, ЖЕТЬ гл. 1. Отрезать от чего л., обрезать что л.: тако бо приде къ кораблю. имѣ˫а ножь ѡбоюдѹѡстръ. ˫ако ѡбрѣзати всѧ ѹжа работающа˫а кораблю. (κατασποσαι!) СбТр к. XIV, 164; и манатииныи краи ноже(м) обрѣзавъ. и прокроивъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрізати — дієслово доконаного виду обрізати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обрізати — I обр ізати див. обрізувати. II обріз ати див. обрізувати … Український тлумачний словник
обрізати — I (відрізавши кінці, краї чого н., вирівняти, зробити коротшим / зменшити розміри чого н.), обрізувати, підрізати, підрізувати, підрізати, обтяти, обтинати, у[в]тяти, у[в]тинати, підтяти, підітнути, підтинати; обкарнати, обчикрижити,… … Словник синонімів української мови
обрізати — I [оубр’і/затие] р і/жу, р і/жеиш; нак. р і/ж, р і/жтеи, док. II [обр іза/тие] а/йу, а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
обрѣзаниѥ — ОБРѢЗАНИ|Ѥ (48), ˫А с. 1.Действие по гл. обрѣзати 1 в 1 знач. Перен.: по си(х) наѹчи в цр҃кви по очищеньи злы(х) дѣ˫аньи. по обрѣзаньи лукавы(х) помыслъ. (περιτμηϑήσῃ) ГБ XIV, 13в; || наказание (урезание носа): Аще кто с мужатою женою. с кумою… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣзатисѧ — ОБРѢ|ЗАТИСѦ1 (17), ЖОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. Подвергнуться обряду обрезания: ˫ако х(с)ъ да ѡбрѣжютсѧ. поне же и х(с)ъ ѡбрѣсасѧ. [так!] КР 1284, 212в; зане бо саномь Иродъ, иноплеменьникъ сы, ѡбрѣзавъсѧ нача владѣти Июдѣю (περιτμηϑείς) ГА XIII–ХIV, 134а;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣзанъ — (10) прич. страд. прош. к обрѣзати 1. 1.В 1 знач.: чл҃вци мертви и живи. обрѣзани болшiми частми телесе. (ἠ κρωτηριασμένοι) ГБ XIV, 96г; не въскопану быти [винограднику] ни ѡбрѣзану но быти всѣ(м) на расхыщенье. и на ѡбщее руганье. (μηδὲ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣзовати — ОБРѢЗОВА|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что обрѣзати 2 во 2 знач. Образн.: но непотребную похо(т) же и сласть. реку же грѣ(х). обрѣзовае(т) кр҃щнье и ѿлучае(т) ны ѿ невѣрна. (περιτέμνει) ГБ XIV, 25а; Се же е(с) непорочно. идуща всѣми възрасты х(с)а.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣзывати — ОБРѢЗЫВА|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. То же, что обрѣзати 2 во 2 знач.: азъ же ти реку оканьне. почто ѹды обрѣзывашь [так!] ср(д)ца не обрѣжа. Пал 1406, 134в; | образн.: оч(с)тисѧ х(с)ъ. егда кр(с)тисѧ. очистисѧ ѹбо и ты лукавы(х) дѣ˫ании и ѹдалисѧ...… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣзаѥмъ — (2*) прич. страд. наст. к обрѣзати 2 во 2 знач.: бѣжа iс(с)ъ въ егупе(т). обраща˫асѧ изъ егупта обрѣзае(м). кр(с)тимъ. послушьствуе(м) свыше. (περιτεμνόμενος) ГБ XIV, 86а; и пакы всходѧ ѿ егупта [Христос]... обрѣзаѥ(м) кр҃щае(м). Там же, 86в … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
