-
1 обрушувати
= обру́шити1) обру́шивать, обру́шить, обва́ливать, обвали́ть2) (с силой направлять, устремлять) обру́шивать, обру́шить3) с.-х. очища́ть, очи́стить -
2 обвалювати
= обвалитиto crumble; ( обрушувати) to cause to fall/collapse; ( завалювати) to bring down; (землею, камінням) to heap round -
3 обрушити
см. обрушувати1) обру́шить, обвали́ть2) (с силой направлять, устремлять) обру́шить3) с.-х. очи́стить
См. также в других словарях:
обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати … Український тлумачний словник
обрушувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
обрушати — див. обрушувати … Український тлумачний словник
обрушити — див. обрушувати … Український тлумачний словник
обрушування — я, с. Дія за знач. обрушувати … Український тлумачний словник
обурювати — I юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Викликати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2) заст. Збуджувати, запалювати. || Підбурювати. II юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех., діал. Обвалювати, обрушувати … Український тлумачний словник
