образотворчий

См. также в других словарях:

• образотворчий — а, е. Який формує, створює образи (див. образ I 2)). •• Образотво/рче мисте/цтво мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• образотворчий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• іконографія — ї, ж. 1) Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури. 2) збірн. Сукупність таких зображень. •• Музи/чна іконогра/фія а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень,… …   Український тлумачний словник

• логотип — а, ч. Комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля). || Постійний словесний, образотворчий або об ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами… …   Український тлумачний словник

• образотворчість — чості, ж. Властивість за знач. образотворчий …   Український тлумачний словник