-
1 abscise
-
2 shank off
-
3 turn off
phr v1) звертати ( на іншу дорогу)is this where we turn off to N. — є тут звертати на N. є; звертати, відгалужуватися ( про дорогу)
is this where the road to N. turns off — є тут дорога повертає на N. є, звідси починається дорога на N. є
3) виганяти; звільнятиpay him his wages and turn him off — заплати йому запрацьоване, вижени його оброблятися ( від чогось); сбагріти
4) відводити, відхилятиto turn off a question — відвести питання; відхилитися від відповіді; відволікати увагу
5) робити, виконувати ( роботу)I am appalled at the amount of work he can turn off — я приголомшений тим, скільки він може зробити; відпускати (жарт, комплімент); робити ( комплімент); складати; виконувати; обробляти, відточувати ( фразу)
6) втратити смак, інтерес; відохотити ( до чогось); розчарувати ( когось); наскучити ( комусь); відвернути від себеhe turns me off — він мені неприємний; він викликає у мене огиду
8) поженити -
4 abscise
-
5 shank off
-
6 turn off
phr v1) звертати ( на іншу дорогу)is this where we turn off to N. — є тут звертати на N. є; звертати, відгалужуватися ( про дорогу)
is this where the road to N. turns off — є тут дорога повертає на N. є, звідси починається дорога на N. є
3) виганяти; звільнятиpay him his wages and turn him off — заплати йому запрацьоване, вижени його оброблятися ( від чогось); сбагріти
4) відводити, відхилятиto turn off a question — відвести питання; відхилитися від відповіді; відволікати увагу
5) робити, виконувати ( роботу)I am appalled at the amount of work he can turn off — я приголомшений тим, скільки він може зробити; відпускати (жарт, комплімент); робити ( комплімент); складати; виконувати; обробляти, відточувати ( фразу)
6) втратити смак, інтерес; відохотити ( до чогось); розчарувати ( когось); наскучити ( комусь); відвернути від себеhe turns me off — він мені неприємний; він викликає у мене огиду
8) поженити -
7 набрасываться
набросатьсяI. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.II. Набрасываться, наброситься -1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].* * *I страд.1) накида́тися2) накида́тися, накреслюватися, -люєтьсяII несов.; сов. - набр`оситься1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)\набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти
3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся\набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́
-
8 отваливаться
отвалиться1) відвалюватися, відвалитися, відпадати, відпасти від чого, обпадати, обпасти з чого, (о многом) повідвалюватися, повідпадати, пообпадати. Штукатурка (глина) -лась от потолка - тинк повідпадав (глина повідпадала) від стелі, тинк пообпадав (глина пообпадала) з стелі. -лившийся - відпалий, обпалий, повідпадалий, пообпадалий;2) (отбрасываться) відкидатися.* * *несов.; сов. - отвал`иться1) відва́люватися, відвали́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( отпадать) відпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти; ( отставать) відстава́ти, -стає́, відста́ти2) строит. (несов.) відва́люватися; відверта́тися, відгорта́тися -
9 отседать
отсесть1) відсідати, відсісти, повідсідати. [Не сам відсів, а відсадили];2) відпадати, відпасти, обпадати, обпасти, відставати, відстати, (о многих) повідпадати, пообпадати, повідставати. Штукатурка -ла - тинк повідставав;3) осідати, осісти, опадати, опасти. [Гуща осідає на дно]. Отсевший -1) відсілий;2) відпалий, відсталий;3) осілий.* * *несов.; сов. - отс`есть1) охотн. відсіда́ти, відсі́сти, -ся́де
См. также в других словарях:
обпадати — I а/є, недок., обпа/сти, аде/, док. Те саме, що опадати I. II а/є, недок., обпа/сти, аде/, док., перех. і без додатка, рідко. Те саме, що опадати II … Український тлумачний словник
обпадати — [обпада/тие] а/йеи … Орфоепічний словник української мови
обпадати — 1 дієслово недоконаного виду падати, опускатися обпадати 2 дієслово недоконаного виду оточувати, охоплювати рідко … Орфографічний словник української мови
обпадання — я, с. Дія за знач. обпадати I і обпадати II … Український тлумачний словник
обпасти — I див. обпадати I. II див. обпадати II. III див. обпасати … Український тлумачний словник
обсипатися — I обс ипатися див. обсипатися. II обсип атися а/юся, а/єшся, недок., обси/патися, плюся, плешся; мн. обси/плються; док. 1) Обсипати себе або один одного чим небудь. || Те саме, що обсипати 1). 2) Руйнуючись по краях, обпадати дрібними частинками … Український тлумачний словник
облупуватися — ується, недок., облу/патися, ається, док., діал. 1) Обпадати, відпадати частинками, шматками, втрачати повністю або частково верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до облупувати … Український тлумачний словник
опадати — I = опасти (про листя, пелюстки, плоди тощо відриваючись, летіти вниз), обпадати, обпасти, падати, облітати, облетіти, спадати, спасти, о(б)сипатися, о(б)сипатися, сипатися, оббиватися, оббитися (під дією ударів) II ▶ див. звисати I, опускатися I … Словник синонімів української мови
