обмітати

См. также в других словарях:

• обмітати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• обмітати — а/ю, а/єш, недок., обмести/, ту/, те/ш, док., перех. 1) від чого і без додатка.Змітаючи, очищати поверхню чого небудь від пилу, снігу і т. ін. || Знімати з поверхні чого небудь (пил, сніг і т. ін.). 2) Замітати, підмітати навколо чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

• замітати — замести (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), мести, підмітати, підмести, вимітати, вимести; обмітати, обмести (навколо чого н.) …   Словник синонімів української мови

• змітати — а/ю, а/єш, недок., змести/, змету/, змете/ш, док., перех. 1) Метучи, стираючи, видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін. || Обмітаючи, струшуючи і т. ін., очищати що небудь від чогось. || Переміщати, відносити куди небудь своїм… …   Український тлумачний словник

• обмести — див. обмітати …   Український тлумачний словник

• обсипати — I (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось / сиплючись), осипати, обтрушувати, обтрусити, обмітати, обмести (чим без додатка); запорошувати, запорошити, припорошувати, припорошити (тонким шаром) Пор. сипати I II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови