-
1 обмовляти
-
2 обмовляти
= обмовитиto slander, to calumniate, to backbite, to defame, to revile, to belie, to vilify -
3 обмовляти
= обмо́вити( кого) огова́ривать, оговори́ть (кого), обгова́ривать, обговори́ть (кого); ( ложно приписывать плохое) нагова́ривать, наговори́ть (на кого); (несоверш.: тайком сплетничать) нау́шничать (на кого); ( распространять клевету) клевета́ть (на кого), оклевета́ть (кого), наклевета́ть (на кого), перен. черни́ть, очерня́ть, очерни́ть (кого); (только несоверш.: порочить с бранью) поноси́ть (кого) -
4 обмовляти
брахаць -
5 обмовляти самого себе
perjure oneself, criminate oneselfУкраїнсько-англійський юридичний словник > обмовляти самого себе
-
6 обмовляти свідка
-
7 клепати
-
8 обмовити
= обмовитися; док. див. обмовляти, обмовлятися -
9 порочити
-
10 обмовити
см. обмовляти( кого) оговори́ть (кого), обговори́ть (кого); ( ложно приписывать плохое) наговори́ть (на кого); ( распространять клевету) оклевета́ть (кого), наклевета́ть (на кого), перен. очерни́ть (кого)
См. также в других словарях:
обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… … Український тлумачний словник
обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… … Словник синонімів української мови
обмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
огваряти — обмовляти … Лемківський Словничок
обговорювати — юю, юєш, недок., обговори/ти, ворю/, во/риш, док., перех. 1) Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого , що небудь, даючи певну оцінку;… … Український тлумачний словник
обгуджувати — ую, уєш, недок., обгу/дити, джу, диш, док., перех., розм. Недоброзичливо, з осудом говорити про кого , що небудь; обмовляти … Український тлумачний словник
обмовити — див. обмовляти … Український тлумачний словник
обмовляння — я, с. Дія за знач. обмовляти … Український тлумачний словник
обмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., обмо/витися, влюся, вишся; мн. обмо/вляться; док. 1) про що, із спол. що і без додатка. Ненароком висловлювати те, чого не слід; проговорюватися. || Помилково вживати слово або фразу замість інших, потрібних. 2) Вносити… … Український тлумачний словник
обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… … Український тлумачний словник
обпліскувати — ую, уєш, недок., обплеска/ти, ещу/, е/щеш, док., перех., розм. 1) Плескати кругом, по всій поверхні рукою. 2) перен. Оббріхувати, обмовляти кого небудь … Український тлумачний словник
