обмазування

См. также в других словарях:

• обмазування — я, с. Дія за знач. обмазувати …   Український тлумачний словник

• обмазування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• вальок — ва/лька/, ч. Грудка мокрої, замішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель чи обмазування стін …   Український тлумачний словник

• клинцювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. 1) Забивати клин (у 1 знач.) у середину чогось. Клинцювати самопали. 2) Забивати клинці (кілочки) в стіну з обох боків, підготовляючи її для обмазування глиною …   Український тлумачний словник

• мастика — и, ж. 1) Густа маса з жирами або смолами, що застосовується для вирівнювання поверхонь покриттів, підлог і т. ін., приклеювання покрівельних, ізоляційних, оздоблювальних матеріалів, зовнішнього обмазування тощо. 2) Суміш із воску та фарби для… …   Український тлумачний словник

• обмазувальний — а, е. Який використовується, призначений для обмазування чого небудь …   Український тлумачний словник

• обмазуватися — уюся, уєшся, недок., обма/затися, ма/жуся, ма/жешся, док. 1) Забруднювати себе якою небудь в язкою, липкою і т. ін. масою, речовиною; забруднюватися. 2) тільки док., розм. Закінчити обмазування. 3) тільки недок. Пас. до обмазувати …   Український тлумачний словник

• окільцьовувати — вую, вуєш, недок. окільцюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Оточувати кільцем, у вигляді кільця що небудь. 2) спец. Робити кругове обмазування дерев спеціальним розчином для захисту їх від шкідників. 3) спец. Знімати кільце кори з дерева або… …   Український тлумачний словник

• фармуга — и, ж., діал. Рідка суміш борошна чи крохмалю та білої глини для обмазування стін …   Український тлумачний словник

• шарування — I я, с. 1) Дія за знач. шарувати I. 2) розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління тощо. II я, с. Дія за знач. шарувати II …   Український тлумачний словник