облачатися

См. также в других словарях:

• облачатися — а/юся, а/єшся, недок., облачи/тися, чу/ся, чи/шся, док., заст. 1) уроч., ірон. Одягати на себе що небудь; одягатися, наряджатися. 2) Надівати на себе церковний одяг для здійснення відправи (про служителя культу) …   Український тлумачний словник

• облачатися — Одягати на себе богослужбовий одяг …   Словник церковно-обрядової термінології

• облачатися — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• облачання — я, с., заст. 1) Дія за знач. облачати і облачатися. 2) Те саме, що облачення 2) …   Український тлумачний словник

• облачитися — див. облачатися …   Український тлумачний словник

• облачання — і облачення Дія за знач. облачати й облачатися …   Словник церковно-обрядової термінології