облачання

См. также в других словарях:

• облачання — я, с., заст. 1) Дія за знач. облачати і облачатися. 2) Те саме, що облачення 2) …   Український тлумачний словник

• облачання — і облачення Дія за знач. облачати й облачатися …   Словник церковно-обрядової термінології

• облачання — іменник середнього роду рідко …   Орфографічний словник української мови

• облачання диякона — Вхідний обряд Літургії, під час якого диякон одягає на себе богослужбовий одяг, просячи на це ієрейського благословіння та супроводжуючи свої дії молитвами облачення …   Словник церковно-обрядової термінології

• облачання священика — Вхідний обряд Літургії, під час якого ієрей одягає на себе богослужбовий одяг, супроводжуючи свої дії молитвами облачення …   Словник церковно-обрядової термінології

• дияконське облачання — див. облачання дияконське …   Словник церковно-обрядової термінології

• облачення — 1. Богослужбовий одяг священнослужителя; ризи мн.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця; 2. див. облачання …   Словник церковно-обрядової термінології