-
1 обладнувати
= обладнатиto equip, to fit out, to arrange -
2 обладнувати
-
3 обладнувати
= обладна́тиобору́довать (несоверш. и соверш.); ( приготавливать) устра́ивать, устро́ить; ( добавлять что-нибудь к имеющемуся уже оснащению) снабжа́ть, снабди́ть; ( об окончательной обработке) отде́лывать, отде́лать -
4 обладнувати
donatmaq -
5 обладнати
док. див. обладнувати -
6 оснащувати
-
7 обладнати
см. обладнуватиобору́довать; ( приготавливать) устро́ить; ( добавлять что-нибудь к имеющемуся уже оснащению) снабди́ть; ( об окончательной обработке) отде́лать
См. также в других словарях:
обладнувати — ую, уєш, недок., обладна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Споруджувати, ладнати що небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
обладнувати — див. обладнати … Словник синонімів української мови
обладнувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кінофікувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Організовувати кінотеатри й кінопересувки, влаштовувати кіномережу в якій небудь місцевості. Кінофікувати район. 2) Обладнувати для показування кінофільмів. Кінофікувати клуб … Український тлумачний словник
облагоджувати — ую, уєш, недок., обла/годити, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що обладнувати. Облагодити діло … Український тлумачний словник
обладнати — див. обладнувати … Український тлумачний словник
обладнування — я, с. 1) Дія за знач. обладнувати. 2) рідко. Те саме, що обладнання … Український тлумачний словник
обладнуватися — ується, недок. Пас. до обладнувати 1), 2) … Український тлумачний словник
облаштовувати — ую, уєш, недок., облаштува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., рідко. Те саме, що обладнувати 1), 2) … Український тлумачний словник
обряджати — і рідко обряжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех., розм. 1) Одягати, наряджати кого небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого … Український тлумачний словник
обставляти — я/ю, я/єш, недок., обста/вити, влю, виш; мн. обста/влять; док., перех. 1) Ставити щось навколо або вздовж чого небудь. || рідко. Обрамляти, оточувати чим небудь. || розм. Заставляти щось чим небудь, розміщуючи по всій поверхні. Обставити стіл… … Український тлумачний словник