-
1 высказываться
высказаться висловлюватися, висловитися, забирати (забрати) голос. [Кожен хтів забрати голос у цій справі (Крим.)]. -аться о чём - обзиватися, обізватися про що. -аться в чью пользу, против кого - озиватися, озватися за кого (и за ким), проти кого, заперечувати, заперечити що.* * *несов.; сов. - в`ысказаться1) висло́влюватися, ви́словитися2) страд. несов. висло́влюватися; вимовля́тися, вика́зуватися -
2 отвечать
ответить1) відповідати, відповісти, (только словом) відказувати, відказати, відмовляти, відмовити, відрікати, відректи, відвітувати и відвічати, відвітити, (редко) відговорювати, відговорити, відвертати, відвернути кому на що, (отозваться) обзиватися, обізватися до кого. -чать, -тить письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати кому, відвістити кому. Спрашивайте а я буду -чать - питайте, а я відповідатиму (відказуватиму, відмовлятиму и т. д.). -чать урок, заданное - проказувати, проказати вивчене, завдання. Ученик хорошо -чал из географии - учень добре відказував з географії. Резко -тить кому - відрізати, відрубати, відчеркнути кому. На дружбу -чают дружбой - за приязнь платять приязню. -тить на поклон кому - відклонитися кому;2) за что чем - відповідати, відповісти, відвічати, відвітити и одвічати, одвітити за що чим, (платиться) відбувати, відбути за що. Срв. Ответ 2, Ответственность и Ответствовать 2. -чать головою за что - а) ручитися головою; б) головою накладати за що;3) відповідати. См. Соответствовать. Отвечающий чему - відповідний до чого - см. Соответствующий.* * *несов.; сов. - отв`етитьвідповіда́ти, відповісти́ и відпові́сти, відмовля́ти, відмо́вити; ( говорить в ответ) відказувати, відказа́ти; ( письменно) відпи́сувати, відписа́ти и повідпи́сувати; відріка́ти, відректи́, відві́тувати, відвісти́ти -
3 Промолвлять
промолвить что промовляти, промовити, проказувати, проказати що; кому обзиватися, обізватися, озиватися, озватися (словом) до кого. Промолвленный - промовлений, змовлений, проказаний.
См. также в других словарях:
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
обзиватися — [обзиева/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
обзиватися — I = обізватися (відповідати на чий н. поклик, звертання тощо), озиватися, озватися, відгукуватися, відгукнутися, відкликатися, відкликнутися, окликатися, окликнутися II ▶ див. відповідати 2), заговорити, звертатися … Словник синонімів української мови
обзиватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкликатися — а/юся, а/єшся, недок., відкли/кнутися, нуся, нешся, док. 1) Відповідаючи на чий небудь поклик, звертання, відгукуватися, обзиватися. || Звучати у відповідь на якийсь звук. 2) перен., рідко. Те саме, що відгукуватися 2). 3) Відбиватися луною (про… … Український тлумачний словник
обізватися — див. обзиватися … Український тлумачний словник
озиватися — а/юся, а/єшся, недок., озва/тися, озву/ся, озве/шся і озову/ся, озове/шся, док. Те саме, що обзиватися 1 5). || Давати оцінку кому , чому небудь. Озиватися словом … Український тлумачний словник
оказуватися — уюся, уєшся, недок., оказа/тися, окажу/ся, ока/жешся, док., діал. 1) Виявлятися. 2) Обзиватися, відгукуватися на звертання, поклик … Український тлумачний словник
окликатися — а/юся, а/єшся, недок., окли/кнутися, нуся, нешся, док., розм. 1) Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. || перен. Відповідати на певну дію тією самою або іншою дією. || Подавати голос, обзиватися. || Давати знати,… … Український тлумачний словник
подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… … Український тлумачний словник
признаватися — аю/ся, ає/шся, недок., призна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Говорити правду про себе. || у чому, діал. до чого. Розкривати якусь таємницю. || Говорити правду про що небудь. || Говорити що небудь відверто. 2) кому. Освідчуватися в коханні. 3)… … Український тлумачний словник