-
1 обдирати
= обідрати, обдерти2) (оббирати, грабувати) to fleece, to rookобдирати як липку — to strip one to the skin, to fleece smb.
-
2 обдирати
= обде́рти; обідра`ти1) обдира́ть, ободра́ть; (отделять, снимать) сдира́ть, содра́ть; (перен.: грабить, обкрадывать) обира́ть, обобра́ть, облапо́шивать, облапо́шить2) (трепать одежду, мебель) обдира́ть, ободра́ть; изорва́ть, изодра́ть -
3 обдирати
გატყავება -
4 обдирати
пашатравацьшатраваць -
5 обдирати
sıdırmaq, sıdırıp almaq -
6 обідрати
= обдирати -
7 обдерти
док. див. обдирати -
8 обдерти
-
9 обідрати
см. обдирати1) ободра́ть; (отделять, снимать) содра́ть; (перен.: грабить, обкрадывать) обобра́ть, облапо́шить2) (трепать одежду, мебель) ободра́ть; изодра́ть
См. также в других словарях:
обдирати — а/ю, а/єш, недок., обде/рти і обідра/ти, обдеру/, обдере/ш; мин. ч. обде/р, обде/рла, обде/рло і обідра/в, обідра/ла, обідра/ло; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1) Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого небудь оболонку, верхній шар … Український тлумачний словник
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
обдирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
передирати — а/ю, а/єш, недок., передра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. передра/в, дра/ла, дра/ло і переде/рти, деру/, дере/ш; мин. ч. переде/р, ла, ло; док., перех. 1) розм. Розривати що небудь на дві або кілька частин; переривати. || безос. || Роздираючи,… … Український тлумачний словник
здирати — 1) = зідрати, здерти (відділяти, знімати верхній шар чого н.), обдирати, обдерти, обідрати, здряпувати, здряпати 2) = зідрати, здерти (брати за що н. дуже високу плату), дерти, лупити, лущити 3) див. обдирати I … Словник синонімів української мови
Лащевский Василий (в монашестве – Варлаам) — [1702 – 30 X (10 XI) 1774, Москва; похоронен в Донском м ре]. Родился на Украине; по национальности поляк (см.: Акты… Т. 2. С. 443). В 1726 поступил в Киевскую дух. академию, которую окончил в 1738; в 1734–1738 был послан для продолжения… … Словарь русского языка XVIII века
білувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко. Білити крейдою, вапном і т. ін. 2) спец. Обдирати шкуру із забитих тварин … Український тлумачний словник
злуплювати — юю, юєш, недок., злупи/ти, злуплю/, злу/пиш; мн. злу/плять; док., перех. 1) Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2) тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату … Український тлумачний словник
зчищати — а/ю, а/єш, недок., зчи/стити, зчи/щу, зчи/стиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. || Зрізати чи обдирати шкірку з овочів, плодів … Український тлумачний словник
липка — и, ж. 1) Зменш. до липа 1). Обдирати як липку. 2) діал. Таволга … Український тлумачний словник
обголювати — юю, юєш і обголя/ти, я/ю, я/єш, недок., обголи/ти, голю/, го/лиш, док., перех. 1) Те саме, що голити. 2) Те саме, що оголювати 1), 2), 4). 3) перен., розм. Те саме, що обдирати 2) … Український тлумачний словник
