-
1 нельзя основывать на догадке
Нельзя основывать на догадке-- With increasing use of high strength steels, this view should not be left to speculation.Русско-английский научно-технический словарь переводчика > нельзя основывать на догадке
-
2 по догадке
•The ancient scientists did not know much about body systems, except through conjecture.
Русско-английский научно-технический словарь переводчика > по догадке
-
3 знание (чего-л.) по догадке
General subject: intuitive knowledgeУниверсальный русско-английский словарь > знание (чего-л.) по догадке
-
4 знание по догадке
1) General subject: (чего-л.) intuitive knowledge2) Makarov: intuitive knowledge (чего-л.) -
5 ошибиться в догадке
General subject: guess wrong, guess wronglyУниверсальный русско-английский словарь > ошибиться в догадке
-
6 по догадке
1) General subject: intuitively2) Mathematics: through conjecture -
7 осенить
осени́||ть(о мысли) ekaperi, veni;его́ \осенитьло al li venis la ideo.* * *сов., вин. п.1) ( покрыть тенью) asombrar vt, sombrear vt; cubrir (непр.) vt2) (о мысли, догадке и т.п.) ocurrir vi, venir a la imaginación, caer en mientesего́ осени́ло безл., его́ осени́ла мысль — se le ocurrió una idea
••осени́ть себя́ кресто́м — persignarse
* * *сов., вин. п.1) ( покрыть тенью) asombrar vt, sombrear vt; cubrir (непр.) vt2) (о мысли, догадке и т.п.) ocurrir vi, venir a la imaginación, caer en mientesего́ осени́ло безл., его́ осени́ла мысль — se le ocurrió una idea
••осени́ть себя́ кресто́м — persignarse
* * *vgener. (î ìúñëè, äîãàäêå è á. ï.) ocurrir, (ïîêðúáü áåñüó) asombrar, caer en mientes, cubrir, sombrear, venir a la imaginación -
8 осенить
осени́||ть(о мысли) ekaperi, veni;его́ \осенитьло al li venis la ideo.* * *сов., вин. п.1) ( покрыть тенью) asombrar vt, sombrear vt; cubrir (непр.) vt2) (о мысли, догадке и т.п.) ocurrir vi, venir a la imaginación, caer en mientesего́ осени́ло безл., его́ осени́ла мысль — se le ocurrió una idea
••осени́ть себя́ кресто́м — persignarse
* * *1) ( покрыть тенью) поэт. уст. ombrager vt, couvrir vt2) (о мысли, догадке и т.п.) venir vi (ê.) à l'esprit (à qn)••осени́ть себя́ кресто́м — se signer
-
9 блеснуть
1) General subject: blink, flash (о догадке), glance, glare, shine, sparkle, (знаниями, умениями и пр.) show off (иногда употребляется иронически), glisten2) Jargon: gas -
10 мелькнуть
-
11 осенять
осенить (вн.)1. поэт., уст. overhang* (d.), spread* above (d.); spread* as a canopy (over)2. (о мысли, догадке) dawn (upon)его осенило, его осенила мысль — it dawned upon him; he had a brain-wave идиом.
-
12 осенять
осенятьнесов1. (о мысли, догадке и т. п.) φωτίζω·2. (покрывать тенью) поэт. уст. (ἐπι)σκιάζω. -
13 осенить
1) ( покрыть тенью) поэт. уст. ombrager vt, couvrir vt2) (о мысли, догадке и т.п.) venir vi (ê.) à l'esprit (à qn)••осени́ть себя́ кресто́м — se signer
-
14 осенять
осенить1) о(б)тіняти, о(б)тінити, окривати, окрити. Слава -нила героя - слава окрила героя, славою окрився герой. Меня -нила мысль - пройняла мене (спала мені) думка, спало мені на думку;2) (крестным знамением) кого - благословляти, (по)благословити, знамен(ув)ати, назнамен(ув)ати кого хрестом, хреста покладати, покласти на кого, (иконою) оклоняти, оклонити образом кого. -нить себя крестом, крестным знамением - благословитися, назнаменуватися хрестом, хреста на себе покласти, перехриститися. Осенённый - о(б)тінений, окритий. -ный крестным знамением - назнаменований.* * *несов.; сов. - осен`ить1) отіня́ти и оті́нювати, отіни́ти ( затенять); ( покрывать) огорта́ти, огорну́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти, осіня́ти, осіни́ти; ( охватывать) охо́плювати, охопи́ти2) (о мысли, догадке) осява́ти, ося́яти и ося́ти, осіня́ти, осіни́ти; (несов.: блеснуть) сяйну́ти, бли́снути; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися\осенять крёстным знаме́нием (кресто́м) — церк. хрести́ти, перехрести́ти
-
15 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
16 догадка
* * *Русско-английский научно-технический словарь переводчика > догадка
-
17 нельзя
Нельзя - cannot be (+ past participle), should not be (+ past participle), no... can be (+ past participle), must not be (+ past participle)—нельзя полагаться наРусско-английский научно-технический словарь переводчика > нельзя
-
18 основывать
Русско-английский научно-технический словарь переводчика > основывать
-
19 осенять
(кого-л./что-л.)
1) устар.; поэт. shade; overshadow; overhang, spread above
2) bless, make cross (over)
3) перен. (о мысли, догадке)
flash on; dawn upon* * *shade; overshadow; overhang, spread above* * * -
20 агноиты
истор.(название двух сект 4 в. и 6 в.; арианская секта кон. 4 в., основана Евномием и Феофронием; агноиты учили, что прошлое Бог знает по памяти, будущее - по догадке, всевидение же Его ограничивается только настоящим; тж. евномиофеофрониане) the Agnoetae, the Agnoetes, the Agnoites
См. также в других словарях:
определявший по догадке — прил., кол во синонимов: 1 • угадывавший (34) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
по внезапной догадке — нареч, кол во синонимов: 2 • по наитию (8) • подсознательно (15) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
узнававший по догадке — прил., кол во синонимов: 1 • угадывавший (34) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Черниговские князья — О времени основания Чернигова мы нигде не находим известий. В первый раз он упоминается в летописях под 907 м годом, где говорится о мирном договоре Олега с греками и где Чернигов поставлен первым после Киева в числе городов, на которые Олег… … Большая биографическая энциклопедия
Крылов, Иван Андреевич — знаменитый русский баснописец, род, 2 февраля 1769 г., по преданию в Москве, ум. 9 ноября 1844 г. в Петербурге. Раннее детство Крылова прошло в Оренбурге, где служил в то время отец его, Андрей Прохорович, имеющий некоторое право на известность в … Большая биографическая энциклопедия
Рязанские, князья — вели свое происхождение от Святослава Ярославича Черниговского, получившего по завещанию отца (ум. в 1054 г.) Чернигов с Тмутараканью, Муромом и страной вятичей. Святославу Ярославичу приписывается основание в 60 х гг. XI века ряда укрепленных… … Большая биографическая энциклопедия
отгада́ть — аю, аешь; прич. страд. прош. отгаданный, дан, а, о; сов., перех. и без доп. (несов. отгадывать). Найти по догадке правильный ответ на загадку, на вопрос, требующий сообразительности; разгадать. Отгадать загадку. □ Дорого тебе стоила окончательная … Малый академический словарь
ОСЕНИТЬ — ОСЕНИТЬ, осеню, осенишь, совер. (к осенять), кого что. 1. Закрыть, покрыть (тенью чего нибудь), заслонить (поэт. устар.). «Бледный высокий лоб, осененный черными клоками волос.» Пушкин. || перен. Покрыть, охватить собою (поэт. устар.). «Природу… … Толковый словарь Ушакова
Святой Нос — мыс: 1. Кольский п ов, между Мурманским и Терским берегами; Мурманская обл.; 2. Индигская губа Баренцева моря; Ненецкий ао; 3. пролив Дмитрия Лаптева в море Лаптевых; Якутия. По догадке полярного исследователя Норденшельда, название Святой Нос у… … Географическая энциклопедия
СЕН-СИМОН — (Saint Simon) Клод Анри де Рувруа (1760 1825) фр. мыслитель, теоретик социализма. В работах «Письма женевского обитателя к современникам» (1802), «О промышленной системе» (1821), «Катехизис промышленников» (1823 1824) С. С. выступил с проектом… … Философская энциклопедия
Ломоносов, Михаил Васильевич — Михаил Васильевич Ломоносов Работа неизвестного художника. Масло[1] … Википедия