-
1 нуте-с
см. нуте -
2 нуте
κ. нуте-каεπιφ. (απλ.) βλ. ну Ό σημ.). -
3 нуте
[núte] interiez. (нуте-ка,ну-тка)su, prova un po!"Вы, нынешние, - ну-тка!" (А. Грибоедов) — "Fate vedere di che cosa siete capaci voialtri giovani " (A. Griboedov)
-
4 нуте
-
5 нуте-ка
межд.ану́, ану́ лиш (лише́нь), ну́те; ( давайте-ка) дава́йте-но -
6 нуте
см. ну -
7 нуте-с
fromsincewith -
8 нуте-с
-
9 нуте
noh -
10 ну
междом. и част.1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].* * *1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймону и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]
2) (част.: неужели) нуда ну? — та невже́ [ж]?, та ну?
3) (част.: давай) ну, дава́й; ину крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти
-
11 ну-ка
а ну-ка, междом. ану-но, ану-лиш, ану лишень, ану, ось ну лишень, (ну же) ну-бо; специальнее: (давай) давай (-же), (мн.) нуте (-ж), ануте, давайте (-ж), (при обращении в 1-м лице мн.) нумо (-ж), анумо, нум (-же), (вульг.) ке, ке лиш, ось ке лишень, (мн.) ке(ть)те, а ке(ть)те; срв. Ну 1. [Ану-но підійди! (Звин.). Ану лиш, годі тобі лежати! (Сл. Гр.). Ану лиш, новобраний зятю, став могорича! (Гоголь). Ану, злазь з дерева! (Брацл.). Ось ну лишень, ягідко моя, благослови попліч сісти! (Кониськ.). Ну-бо, чоловіче вилазь-но з мішка! (Гоголь). Ануте, ще по-нашому (почитайте), нуте! (Тесл.). Ануте, хлоп'ята, на байдаки! (Шевч.). Нумо, друзі, ще по чарці? (Вороний). Нум-же! до праці берись! (Грінч.). А перед читанкою ке лиш вип'ємо (Мова). Ось ке лишень вип'ємо! (Мова). А кете, приймемось і ми за те-ж (Квітка)].* * *межд.ану́, ану́ лиш (лише́нь); (при обращении в первом лице мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо -
12 поглощённый свет
погли́нуте сві́тлоРусско-украинский политехнический словарь > поглощённый свет
-
13 поглощённый свет
погли́нуте сві́тлоРусско-украинский политехнический словарь > поглощённый свет
-
14 затягивать
затянуть1) починати, почати тягти;2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.* * *несов.; сов. - затян`утьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш -
15 косец
косар (-ря), ум. косарик, косаричок (-чка), (редко) косій (-сія), косець (-сця). [Гей нуте, косарі, ви, косарики мої (Пісня). На болоті косець косить (Мозирщ.)].* * *коса́р, -я, косі́й, -сія́ -
16 ну-тка
см. нуте-ка; тж. н`у-ткась -
17 Замедливать
и Замедлять замедлить (переходно) загаювати, загаяти, барити, забаряти, забарити, дляти, задляти, затримувати, затримати кого, що; срвн. Задерживать 1. [Ой нуте, робіть, себе не баріть (Чуб. III)]; (непереходно) баритися и забарятися, забаритися, загаюватися и гаятися, загаятися, бавитися, забавитися, длятися, задлятися. [Не забарився пояснити свою думку виразніше (Крим.). Не загайся на підмогу (Куліш). Чого ще він там дляється? (Грінч.). Ми не задляємося прийти (Грінч.). Ще не світає, але день не забавиться (Каменец. п.)]. -лять ход дела - затримувати хід справи, гаяти справу. [В суді гають мою справу]. Умышленно -лять что, совершение чего - навмисне длятися, баритися, гаятися з чим. [Слідчий навмисне дляється з справою, думає, що може тим часом щось нове виявиться (М. Грінч.)]. -лить шаги, ход - піти тихше, повільніше, задляти ходу, звільнити ходу, укоротити ходи (ходу), затишитися. [На мості поїзд затишивсь (Звин.). Христя трохи вкоротила ходи (Мирн.). Він звільнив ходу (Коцюб.)]. -лить движение машины - притишити рух машини. Река -лила течение - річка почала текти повільніше. Замедленный - за[при]гаяний, забарений; притишений. -ным темпом - при[за]тишеним, повільнішим темпом. -ный пульс - повільний пульс. -ная эволюция - забарена еволюція.
См. также в других словарях:
Нуте — нем. Nuthe … Википедия
НУТЕ — и НУТЕ КА, межд. (прост.). То же, что ну в 1 знач., при обращении не к одному лицу, а ко многим. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НУТЕ — и НУТЕ КА, межд. (прост.). То же, что ну в 1 знач., при обращении не к одному лицу, а ко многим. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НУТЕ — НУТЕ, нутка, нутник и пр. см. ну. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
нуте — ну тка, ну кася, ну ка, давай, ну кась Словарь русских синонимов. нуте предл, кол во синонимов: 5 • давай (11) • ну ка … Словарь синонимов
НУТЕ — и НУТЕ С, частица (разг.). Фамильярное выражение побуждения. Н., рассказывайте, что же всё таки произошло. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
нуте — НУТЕ, НУТЕ КА; НУТЕ С, межд. Разг. (при обращении к нескольким, многим лицам или при вежливом обращении к одному лицу). = Ну (1.Н.; 1 зн.), Нуте, споём. Нуте ка, сони, просыпайтесь. Нуте с, рассказывай … Энциклопедический словарь
нуте-с — НУТЕ, НУТЕ КА; НУТЕ С, межд. Разг. (при обращении к нескольким, многим лицам или при вежливом обращении к одному лицу). = Ну (1.Н.; 1 зн.), Нуте, споём. Нуте ка, сони, просыпайтесь. Нуте с, рассказывай … Энциклопедический словарь
нуте-ка — НУТЕ, НУТЕ КА; НУТЕ С, межд. Разг. (при обращении к нескольким, многим лицам или при вежливом обращении к одному лицу). = Ну (1.Н.; 1 зн.), Нуте, споём. Нуте ка, сони, просыпайтесь. Нуте с, рассказывай … Энциклопедический словарь
нуте — ну/те ка, ну/те с = ну I 1) Нуте, споём. Нуте ка, сони, просыпайтесь. Нуте с, рассказывай … Словарь многих выражений
Нуте-с — межд. разг.; = нуте Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
