-
1 норма
ж1) ( обов'язковий порядок) norm, standardнорма поведінки — norm of behaviour; rule of conduct
процесуальні норми юр. — legal procedure, judicial procedure
норма федерального права амер. юр. — federal provision
2) (величина, кількість, розмір) quota, rateнорма амортизації — amortization quota, rate of depreciation, depreciation rate
норма виробки — norm of output ( of work done), output quota
норма водопостачання — water ration, water supply rate
норма прибутку — profit rate, rate of profit, rate of return
норми видачі військ. — limitation rations
-
2 норма
I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.А. Єрмоленко[br]II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.О. Кравченко -
3 норма
-и -
4 норма
norm, canon, establishment, precept, proposition, provision of law, provision, quota, regulation, rule of precedent, standard, principle -
5 норма
regulation; rule; standard; norm; rate; ratio; requirement -
6 норма
-
7 норма
ნორმა -
8 норма
norma -
9 норма видачі
-
10 норма доказового права
Українсько-англійський юридичний словник > норма доказового права
-
11 норма закону
form of a statute, provision of act, sanction of law -
12 норма звичаєвого права
Українсько-англійський юридичний словник > норма звичаєвого права
-
13 норма міжнародного права
rule of international law, standard of international lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > норма міжнародного права
-
14 норма моральної поведінки
Українсько-англійський юридичний словник > норма моральної поведінки
-
15 норма патентного права
Українсько-англійський юридичний словник > норма патентного права
-
16 норма поведінки
-
17 норма поведінки людини
Українсько-англійський юридичний словник > норма поведінки людини
-
18 норма повернення
-
19 норма поправки
-
20 норма права
proposition of law, provision of law, standard of international law of law, legal proposition
См. также в других словарях:
норма́ль — нормаль, и … Русское словесное ударение
норма́нн — норманн, а; р. мн. ов … Русское словесное ударение
Норма — Величина затрат ресурсов, либо величина результатов работ, определяемая на основе соответствующих нормативов с учетом реальных организационно технических условий производства при выполнении конкретного объема работ Источник: МД 3.02 2000:… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
НОРМА — предписание, разрешение или запрещение действовать определенным образом. Н. выражается нормативным, или деонтическим, высказыванием. Языковые формулировки последних многообразны и разнородны. Иногда нормативное высказывание имеет форму… … Философская энциклопедия
НОРМА — (лат. norma). 1) мерило, образец, правило. 2) название известной итальянской лирической оперы Беллини. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. НОРМА вообще точная мера чего бы то ни было: количества,… … Словарь иностранных слов русского языка
НОРМА — НОРМА, нормы, жен. (лат. norma). 1. Узаконенное установление. Правовые нормы. || Обычный, признанный обязательным порядок, состояние. Языковая норма. Нормы морали. Норма поведения. Выйти из нормы. Это не норма, а исключение. 2. Установленная мера … Толковый словарь Ушакова
норма — ы, ж. norme f. , лат. norma. 1. Обычный установленный порядок, обычное состояние чего л. БАС 1. <обломов> с громкими вздохами ложился, вставал, даже выходил на улицу, и все доискивался нормы жизни, такого существования, которое было бы… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Норма — Норма ♦ Norma На латыни norma означает «наугольник». Норма, поясняет Кангилем (***), это «то, с помощью чего выпрямляют, распрямляют, выравнивают» («Норма и патология»). Норма указывает на то, каким что должно быть, и позволяет судить, так… … Философский словарь Спонвиля
НОРМА — есть масштаб оценки, причем она не только непосредственная количественная мера, но и то, что «специфицирует», относит к определенному качественному классу. Н. не является трансцендентной, неизменной величиной и не су шествует в… … Большая медицинская энциклопедия
норма — См. правило... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. норма порядок, стандарт, образец, закон, предписание, правило, размер, ставка; устой, модус, мера, установление, пдн,… … Словарь синонимов
НОРМА — (от латинского norma руководящее начало, правило, образец), 1) узаконенное установление, признанный обязательный порядок чего нибудь, правило (например, норма поведения). 2) Установленная мера, размер чего нибудь (например, норма выработки) … Современная энциклопедия